Григорук Анатолій Іванович
Анато́лій Іва́нович Григору́к (*20 березня 1932, Махаринці Козятинського району Вінницької області) — поет, прозаїк, перекладач. Заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України.
Життєпис
Навчався в Бердичівський середній школі.
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
У 1956 році почав працювати вчителем у школі на Хмельниччині, потім викладачем на кафедрі стилістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
З 1958 по 1968 працював у редакції видавництва для дітей «Веселка», колишньому «Дитвидаві». На цій роботі він упорядковував книжкові збірки, підтримував творчість початківців-письменників і сам писав книжки.
У 1968 році Анатолій Іванович перейшов на роботу в редакцію журналу для дітей «Малятко» і багато років був головним редактором цього видання. Нині письменник працює в літературному відділі рідного журналу.
Творчість
1961 року у видавництві «Веселка» побачила світ його перша книжка для дітей «Семафори відкрито».
Він пише вірші, оповідання, повісті, перекладає твори для дітей з інших мов. Чимало творів письменника вміщено у читанках, збірках, надруковано у дитячих журналах.
Автор книжок для дітей:
- Семафори відкрито.
- Сніговик-дражнилко.
- Гусак Червонопал.
- Пухова сніговиця.
- Солом'яне море.
- Жилетка "Пінгвін".
- Чим хата багата.
- Що край, то звичай.
- Побрехенька про лиху напасть.
- Волелюбний вітер.
- Праправнук барона Мюнхгаузена
- Слон в аптеці.
- В Поторочі чорні очі.
- Автобус бабцю віз горою.
- Мала купа.
- Тут одна звірина.
- Медуза Горгона.
- Казочка про мурашиний гриб.
- Триста бочок із медами.
- Як стати чарівником.
- Перша доріжка в небо.
Автор багатьох перекладів.
Нагороди
- заслужений журналіст,
- відмінник народної освіти
- Лауреат премії імені Наталі Забіли.