Грицак Іван Юрійович
Іван Юрійович Грицак (1949, с. Червоне, Ужгородський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР) — український дипломат.
Грицак Іван Юрійович | |
---|---|
Народився |
1949 Ужгородський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | дипломат |
Біографія
Народився у 1949 році в с. Червоне Ужгородський район на Закарпатті.[1]
У 1976 закінчив Ужгородський державний університет за спеціальністю історія і суспільствознавство. Володіє іноземними мовами: російською, чеською, словацькою, польською.
З 1976 по 1990 — працював на різних посадах в комсомольських, партійних та радянських установах.
З 1990 по 1995 — голова Іршавської районної Ради народних депутатів і виконкому.
З 17.10.1995 по 1998 — заступник голови Закарпатської обласної ради народних депутатів, з 17.10.1996 по 1998 — заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації.
З 1998 по 2001 — радник Посольства України в Чеській Республіці.
З 2001 по 2003 — головний радник Управління головних радників МЗС України, головний радник, керівник групи координації взаємодії МЗС України з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та регіонами України, посол з особливих доручень Управління послів з особливих доручень МЗС України.
З 2003 по 2007 — Генеральний консул України в м.Любліні, Польща.
З 2007 по 2009 — радник, заступник Керівника Головної служби зовнішньої політики Секретаріату Президента України.
З 22 червня 2009[2] по 2012 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці[3].
У 2012—2015 рр. — Генеральний консул України в м.Любліні, Польща[4].
Примітки
- Поліха, Петро (01 квітня 2010 р.). Наші люди у "спокійній країні" @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Старий Замок Паланок. Процитовано 2 лютого 2022.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 472/2009 Про призначення І. Грицака Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській Республіці
- Уродженець Закарпаття, посол України в Чехії Іван ГРИЦАК каже, що найбільшими проблемами українців у цій державі є працевлаштування та соціальна адаптація.
- Люблинська «Українська Бесіда» 2014