Грицан Андрій Володимирович

Андрі́й Володи́мирович Грица́н (нар. 6 вересня 1991(19910906) — пом. 20 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Грицан Андрій Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 6 вересня 1991(1991-09-06)
Великі Дідушичі
Смерть 20 січня 2015(2015-01-20) (23 роки)
Донецьк
Псевдо «Каптьор»
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Формування
 81 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Життєпис

2009 року закінчив 9 класів ЗОШ села Великі Дідушичі, 2011-го — Стрийське вище художнє професійне училище. Протягом 2011—2012 років проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ — рота снайперів 169-го навчального центру. Від 2013-го працював оператором верстатів на заводі «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ».

Мобілізований у кінці серпня 2014 року, солдат 1-го взводу 9-ї роти 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, кулеметник.

Від 12 січня 2015-го перебував в Донецькому аеропорту. 19 січня дзвонив з аеропорту додому, був поранений. Загинув під час оборони аеропорту 20 січня — вважався зниклим безвісти після підриву терористами 2-го поверху терміналу.

Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, похований 8 липня 2015 року у Великих Дідушичах.

Без Андрія лишилися мама та молодша сестра Ганна.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
  • відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)
  • медаллю «Захисникам Вітчизни» (посмертно)
  • пам'ятною медаллю «122-й окремий аеромобільний батальйон» (посмертно)
  • медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • почесною відзнакою «Командира 80 ОДШБр» (посмертно)
  • У школі села Великі Дідушичі освятили барельєф пам'яті Андрія Грицана
  • 16 червня 2017 р. у Стрийському вищому художньому професійному училищі відкрили та освятили пам'ятний Знак і сквер герою АТО, кіборгу Андрію Грицану, який тут навчався. Цю архітектурно-мистецьку композицію створено та встановлено силами працівників, викладачів і студентів Стрийського ВХПУ. Автор проєкту — викладач композиції цього навчального закладу Павло Синько, виконавець — майстер виробничого навчання СВХПУ, воїн АТО Дмитро Лебеденко. Лебеденко Дмитро Миколайович -учасник АТО, солдат — кулеметник. Брав участь в боях у 2014—2015 рр. у Донецькій та Луганській областях. Нагороджений медаллю «За оборону України».[2]
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[3][4].
  • Пам’ятний Знак Андрію Грицану
  • Пам’ятний Знак Андрію Грицану
  • Пам’ятний Знак Андрію Грицану
  • Майстер Лебеденко Дмитро, мама Марія Грицан та директор Стрийського вищого художнього професійного училища Роман Берездецький

Примітки
  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Андрій Володимирович Грицан. Сайт пам'яті (укр.). 4 листопада 2019. Процитовано 28 січня 2020.
  3. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  4.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.