Гуго Шефер
Гуго Шефер (нім. Hugo Schäfer; 16 листопада 1879, Райхенберг — 12 листопада 1945) — австрійський і німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.
| Гуго Шефер | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hugo Schäfer | ||||||||||||||||
| Народився |
16 листопада 1879 Райхенберг | |||||||||||||||
| Помер |
12 листопада 1945 (65 років) Невідомо. | |||||||||||||||
| Діяльність | military writer | |||||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-лейтенант | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
_25Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_18Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_12Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
18 серпня 1899 року поступив на службу в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни продовжив службу в австрійській армії. 31 січня 1931 року вийшов на пенсію.
Після аншлюсу переданий у розпорядження вермахту. В 1939 році призначений комендантом табору військовополонених XVII B в Гнайксендорфі біля Кремса. З червня 1940 року — комендант 668-ї вищої польової комендатури (з кінця місяця — 668-ма польова комендатура). З 13 серпня 1940 року — командувач військовополоненими у 21-му, з 4 вересня 1941 року — 17-му військовому окрузі. В квітні 1944 року захворів і 20 травня відправлений у резерв, 31 січня 1945 року — у відставку.
Після закінчення Другої світової війни повернувся у Відень. Він доповів про своє прибуття австрійській владі і радянському командування, що спочатку не мало наслідків, хоча Шефер не знав, що радянське командування розшукує його у зв'язку з його посадою командувача військовополоненими. Згодом на своїй квартирі Шафер був схоплений функціонером КПА, який здав його радянській владі. Шефера засудили до страти і розстріляли в невідомому місці. В 1956 році радянська влада оголосила офіційною причиною смерті крововилив у мозок.
Нагороди
- Ювілейний хрест (1908)
- Орден Корони (Пруссія) 3-го класу
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- бронзова
- бронзова з мечами
- срібна з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (1915)
- Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою і мечами
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Бібліографія
Написав ряд мемуарів під псевдонімом Markomannus.
- Schlachtfeldführer für den südwestlichen Kriegsschauplatz im Weltkrieg 1914/18. (1933)
- Der Kärntener Freiheitskampf 1918/19. (1933)
- Österreichisches Volksbuch vom Weltkrieg. (1934)
- Brennpunkt Böhmen — Die Tschechoslowakei in beschleunigter Aufrüstung. (1935)
- L'Italia Guerrica — Heer und Miliz Italiens im Bild. (1935)
- Wehrmächte aller Staaten 1937. (1937)