Гужва Микола Якович

Народився в селі Нововолодимирівка (Харківська область) в селянській родині. З 1930 року жив у місті Щербинівка Донецької області. Закінчив 9 класів, працював на шахті, бухгалтером млинзаводу № 5 в селищі Нью-Йорк.

У Червоній Армії з червня 1941 року, на фронтах німецько-радянської війни з серпня того ж року. Командир кулеметного взводу 1-го стрілецького батальйону 953 стрілецького полку 257-ї Червонопрапорної Сиваської стрілецької дивізії 51-ї армії 4-го Українського фронту, лейтенант М.Я. Гужва відзначився у боях за Севастополь 7-9 травня 1944 року. Очоливши роту, спонукав своїх людей до стрімкого наступу. Пізніше на підступах до Севастополя замінив командира батальйону. Вибивши противника із будівлі «Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 років»», особисто встановив там червоний прапор. Зі своїми підрозділами штурмом заволодів центром міста та особисто знищив понад 20 німців і кулеметним вогнем придушив дві вогневі точки ворога.

Демобілізований 1945 року, повернувся у Дзержинськ. Працював на шахті імені Артема, очолював профспілку гірняків.

Помер від важкої хвороби 10 червня 1955 року.

24 березня 1945 року Миколі Яковичу Гужві присвоєно звання Героя Радянського Союзу (медаль № 6376).

Також нагороджений:

• орден Леніна.
• орден Червоної Зірки.
• медаль «За бойові заслуги».

У смт Нью-Йорку в 2015 році на честь Миколи Гужви був названий провулок[1].

• Биография предоставлена Кириллом Осовиком на сайте «Герои страны»
• А. А. Трокаев «Кавалеры Золотой Звезды. Очерки о Героях Советского Союза». Донецк, «Донбасс», 1976 год. с. 108–109.
• Герои боёв за Крым. — Симферополь: Таврия, 1972.
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
• Кавалеры Золотой Звезды. — Донецк: Донбас, 1976
• Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харьков: «Прапор», 1985.