Гула (гора)

Гула (лат. Gula Mons, 22° пн. ш. 359° сх. д.) — це щитовий вулкан в північно-західній частині області Ейстли на Венері.[2] Гора розміщена на північному кінці лінії Гуор (лат. Guor Linea). Гора піднімається на 3.2 км, і має еліптичну основу з розмірами 310 на 150 км.[3][4]

Гора Гула
Трьохвимірна візуалізація гори Гула створена з використанням даних радару космічного апарату Магеллан.[1]
Тип гора
Діаметр 276 км (усереднений)

Гора отримала назву по імені шумерської богині зцілення. Цю богиню також називали Баба.[5][6]. Поруч з богинею зцілення зображався її сакральний пес, чи навіть богиня приймала образ собаки.

Гула і Сіф є подібними вулканами, незважаючи на те що розташовані за 700 км один від одного. Гула сформувалася на перетині двох основних рифтових зон, Сіф, як вважається, розміщений на подібному рифті. Ймовірно, обидва вулкани сформувалися як гарячі точки за рахунок підняття мантійних плюмів.[7]

Трьохвимірна візуалізація виду на область Ейстли створена з використанням даних радару космічного апарату Магеллан. Гора Сіф видна зліва, гора Гула — справа.[8]

Гора Гула має складну історію, про що свідчить складний рельєф вершини гори. Вершина гори має кілька кальдер, сліди обвалів, а також розлом, що проходить через дві кальдери і розташований під кутом до лінії Гуора.[3][9][4]

Примітки
  1. Catalog Page for PIA00234. photojournal.jpl.nasa.gov. Процитовано 3 жовтня 2020.
  2. WTP: Venus: Gula Mons. pds.jpl.nasa.gov. Процитовано 3 жовтня 2020.
  3. Stofan, Ellen R.; Guest, John E.; Copp, Duncan L. (1 липня 2001). Development of Large Volcanoes on Venus: Constraints from Sif, Gula, and Kunapipi Montes. Icarus (англ.) 152 (1). с. 75–95. ISSN 0019-1035. doi:10.1006/icar.2001.6633. Процитовано 3 жовтня 2020.
  4. Senske, D. A.; Campbell, D. B.; Stofan, E. R.; Fisher, P. C.; Head, J. W.; Stacy, N.; Aubele, J. C.; Hine, A. A. та ін. (1 листопада 1991). Geology and tectonics of Beta Regio, Guinevere Planitia, Sedna Planitia, and Western Eistla Regio, Venus: Results from Arecibo image data. Earth, Moon, and Planets (англ.) 55 (2). с. 163–214. ISSN 1573-0794. doi:10.1007/BF00058901. Процитовано 3 жовтня 2020.
  5. Gula Mons. We Name The Stars (англ.). Процитовано 3 жовтня 2020.
  6. La dea sumera Bau, nota anche come Gula e Nintinugga presso i Babilonesi // by informazione-consapevole / Luglio 23, 2015
  7. Large Shield Volcanoes. volcano.oregonstate.edu. Процитовано 3 жовтня 2020.
  8. Catalog Page for PIA00200. photojournal.jpl.nasa.gov. Процитовано 3 жовтня 2020.
  9. Frankel, Charles (1996). Volcanoes of the Solar System (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-47770-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.