Гулевський Ігор Володимирович

Народився 1984 року в селі Штукар Веселинівського району (Миколаївська область), від 1991 року навчався у ЗОШ села Штукар. 1999 року з родиною переїхав до села Лісконоги Новгород-Сіверського району Чернігівської області, де 2000-го закінчив загальноосвітню школу. Упродовж 2002—2003 років — механік-водій під час строкової військової служби. Після демобілізації працював на тваринницькій фермі ТзОВ «Переможець» у селі Лісконоги, згодом — на роботах у Києві. По поверненні до села Лісконоги працював у сільському господарстві.

Мобілізований у лютому 2015 року, пройшов військову підготовку на Яворівському військовому полігоні; солдат, служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді.

З березня 2015 року брав участь у боях на сході України.

Під час виконання службових обов'язків в зоні боїв унаслідок розриву гранати зазнав важкого поранення та контузії. Проходив лікування у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» в місті Києві

Помер 28 листопада 2015 року від харчового ботулізму, викликаного токсином типу Е.

1 грудня 2015 року похований в селі Лісконоги Новгород-Сіверського району. Без Ігоря лишились мама та брат. У пам'ять про Ігоря Гулевського встановлено меморіальні дошки на будівлі Лісконогівської загальноосвітньої школи та в центральному парку Новгорода-Сіверського.

• 12 жовтня 2016 року в селі Лісконоги на будівлі загальноосвітньої школи відкрито меморіальну дошку Ігорю Гулевському.
• У серпні 2018 року в центральному парку Новгорода-Сіверського відкрито меморіальну дошку Ігорю Гулевському.

• Український Меморіал