Гулий Микола Іванович

Микола Іванович Гулий (6 грудня 1884—1961) — хорунжий, один з керівників антибільшовицького повстання на Тамані[1].

Життєпис

Народився він 6 грудня 1884 року. Закінчив Кубанську школу прапорщиків у Катеринодарі. Дійсну службу відбував у 1-му Таманському полку в Закаспійській області. Там закінчив навчальну команду і 1909 року повернувся до рідної станиці старшим урядником. Невдовзі його обрали отаманом Охтанизівської.

Микола Гулий виявився наймолодшим станичним отаманом у Кубанському війську до більшовицького перевороту 1917 року.

Невдовзі після Лютневої революції Микола Гулий вступив до лав Вільного козацтва, заснованого відомою українською родиною Бардіжів. Брав участь у боях проти червоних під станицями Кримською, Троїцькою та Полтавською. Після розсіяння Вільного козацтва Гулого арештували. Та невдовзі, в квітні 1918 році, йому вдалося втекти. Повернувся до Охтанизівської, підпав під більшовицьку мобілізацію.

Разом з кінною сотнею козаків приєднався до антибільшовицького повстання на Тамані.

По окупації більшовиками Кубані емігрував до Югославії, пізніше Чехословаччини 1924.

Помер у 1961 році у Рокiцанi( Rokycany)Чехословаччиa

Примітки
  1. Українське життя в Севастополi Роман Коваль Нариси з історії Кубані. ukrlife.org. Процитовано 4 жовтня 2019.

Посилання
  • Гулый Н. Восстание казаков на Таманском полуострове в мае 1918 г. // Родная Кубань. — 2001. — № 1. — С. 70 — 103.
  • Іванис В. Стежками життя (спогади). — Новий Ульм, 1959. — Кн. II. — С. 112, 158.
  • Там само.- Новий Ульм, 1960. — Кн. III. — С. 210.
  • Лихоносов В., Гулый Е. Возвращение домой // Родная Кубань. — 2001. — № 1. — С. 69 — 70.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.