Гундоїн
Гундоїн (фр. Gondoin, нім. Gundoin; бл. 600—656) — 1-й герцог Ельзасу в 639—656 роках.
Гундоїн | |
---|---|
Народився | бл. 600 |
Помер | бл. 656 |
Діяльність | Лорд |
Титул | герцог Ельзасу |
Термін | 639—656 роки |
Попередник | засновано |
Наступник | Боніфацій |
Конфесія | католицтво |
Рід | Вайсенберги? |
Батько | Оттон |
Діти | 3 сини і 2 доньки |
Життєпис
Походження дотепер викликає дискусії. Походив з франкського або алеманського роду. Більшість дослідників вважає його членом роду Вайсенбергів з Ельзасу, сином Оттона, мажордома Австразії. За іншою теорією був небожем Варнахара II, мажордома Бургундії, та сином сестри Хагнерика, графа Мо. Народився близько 600 року. Мав особисті володіння в Басін'ї (Бургундія).
Перша письмова згадка відноситься до 632 року, коли став одним з підписантів дарчої хартії Елігію, єпископу Нуайона. Є свідчення, що Гундоїн займався християнизацією алеманів, надав землі Люксейському абатству. 634 року фундував абатство Грандваль (сучасна Швейцарія).
639 року королем Дагобертом I призначено герцогом Ельзасу, який було утворенно з Прирейнської Алеманії, що приєднано до Австразії після смерті герцога Хродоберта. Гундоїн активно збільшував власні володіння в долині річки Аре та навколо озера Тун. Також мусив придушувати заколоти алеманів в Зундгау.
Помер близько 656 року. Наступним герцогом став, ймовірно, родич Гундоїна — Боніфацій.
Родина
Дружина — Саратруда.
Діти:
- Левдін Бодо (625—678), єпископ Туля
- Фулькульф Бодо
- син
- Салаберга, абатиса монастиря Св. Іоанна в Лані
- донька
Джерела
- Dieter G. Gundoinus // Geschichte der Alemannen. — W. Kohlhammer GmbH, 1997. — S. 99, 102 & 158.
- Hummer H. J. Politics and Power in Early Medieval Europe. Alsace and the Frankish Realm, 600—1000. — Cambridge: Cambridge University Press, 2005. — 304 p. — ISBN 978-0-5218-5441-2.