Гурін Сергій Геннадійович
Сергі́й Генна́дійович Гу́рін (* 19 жовтня 1971, Улан-Уде) — полковник Збройних сил України.
Гурін Сергій Геннадійович | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Полковник[джерело?] | |||||||
Загальна інформація | |||||||
Народження |
19 жовтня 1971 (50 років) Улан-Уде | ||||||
Alma Mater | Київське суворовське військове училище | ||||||
Військова служба | |||||||
Приналежність | Україна | ||||||
Вид ЗС | Збройні сили | ||||||
Війни / битви | |||||||
Командування | |||||||
| |||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||
Життєпис
З 1986 по 1988 роки навчався в Київському суворовському училищі.
Працював у службі безпеки шейха, королівство Саудівська Аравія. В серпні 2014 року прибув додому у відпустку, за один день мобілізований. Зателефонував до Саудівської Аравії, там відповіли: «Ми все розуміємо, це — джихад — священна війна. Тому контракт не розриваємо, повернешся після закінчення війни».
В часі боїв за Донецький аеропорт — начальник штабу батальйону 80-ї бригади.
Станом на грудень 2015 Сергій Гурін у чині підполковника був командиром 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї аеромобільної бригади.[1]
З 26 травня 2017 року — начальник 199-го Навчального центру Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (31.7.2015) — «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».[2]
Примітки
- «У снах «відпустити» Донецький аеропорт досі не можу» – комбат «кіборгів». radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- Указ Президента України від 31 липня року № 461/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Кулеметник Станіслав Стовбан: «коли сєпарський снайпер побачив у нас, поранених, гранати, навів на мене свд, хотів добити». censor.net.ua.
- Вікторина на інформаційному телеканалі «24». cadet.org.ua. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.