Густина теплового потоку

Густина́ теплово́го пото́ку (англ. heat flux density) — вектор, який за величиною дорівнює відношенню елементарного теплового потоку до площі елементарної площинки , розташованої перпендикулярно до напряму передавання тепла, через яку цей потік проходить[1]. Напрям вектора визначається напрямом максимального спаду температури або перпендикуляром до ізотермічної поверхні у точці яка розглядається.

Для випадку передачі тепла через теплопровідність матеріалу густина теплового потоку записується як (закон Фур'є)

для випадку конвективного переносу тепла визначається рівнянням (закон Ньютона-Ріхмана):

у випадку теплового випромінювання, густина теплового потоку визначається як

де:  коефіцієнт тепловіддачі;

 коефіцієнт теплопровідності;
 стала Больцмана;
 — різниця температур на границі середовищ рідина-рідина або рідина-тверде тіло;
 — температури тіл, яке віддає тепло і, яке приймає, відповідно.

Одиницею вимірювання густини теплового потоку в системі SI є

[q]=Вт/м².

Вимірюють густину теплового потоку з використанням датчиків теплового потоку[2].

Див. також

Примітки

  1. ДСТУ 2777-94 Теплообмін під час кипіння та конденсації. Терміни та визначення.
  2. ДСТУ 4035-2001 (ГОСТ 25380-2001) Енергозбереження. Будівлі та споруди. Методи вимірювання поверхневої густини теплових потоків та визначення коефіцієнтів теплообміну між огороджувальними конструкціями та довкіллям.

Джерела

  • Лабай В. Й. Тепломасообмін / В. Й. Лабай. — Львів: Тріада-Плюс, 1998. — 255 с.
  • Чепурний М. М. Основи технічної термодинаміки / М. М. Чепурний, С. Й. Ткаченко — Вінниця: Поділля-2000, 2004. — 358 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.