Гідрогеологія Узбекистану

Гідрогеологія Узбекистану.

За геол.-структурними і гідродинамічними особливостями на тер. У. виділяються дві великі гідрогеологічні області: Тянь-Шанська і Аральська.

Перша гідрогеол. область включає басейни тріщинних і тріщинно-карстових вод палеозойських гідрогеол. масивів та артезіанські басейни. Води гідрогеол. масивів прісні, гідрокарбонатно-кальцієвого і гідрокарбонатно-натрієвого складу, дебіти джерел до 100 л/с. Ґрунтові і пластові води артезіанських басейнів прісні і слабкосолонуваті (1-3 г/л). На глибокозанурених ділянках мінералізація досягає ступеня розсолів.

Друга гідрогеол. область включає фрагменти платформних артезіанських басейнів, а також Центральнокизилкумську групу гідрогеол. структур. У Центр. Кизилкумі і Сирдар’їнському артезіанському бас. розвинені прісні і слабкосолонуваті пластові води. В Устюртському і Амудар’їнському бас. ґрунтові води строкатої мінералізації (від прісних до солоних), води крейдового і юрського комплексів – перев. слабкі і міцні розсоли.

Осн. експлуатаційні запаси прісних ґрунтових і субнапірних вод містяться в четвертинних алювіальних і алювіально-пролювіальних відкладах, дебіти самовиливних свердловин до 100 л/с.