Гідро-Аероплан Спеціального Призначення
Гі́дро-Аеропла́н Спеціа́льного Призна́чення (рос. Гидро-Аэроплан Специального Назначения) — перший у світі спеціалізований торпедоносець.
Гідро-Аероплан Спеціального Призначення | |
---|---|
ГАСП | |
Призначення: | торпедоносець |
Перший політ: | 24 серпня 1917 року |
Період використання: | 1917—1920 |
На озброєнні у: | Російська імперія, РРФСР, СРСР |
Виробник: | Завод Щетініна в Таганрозі |
Всього збудовано: | 1 |
Конструктор: | Григорович Дмитро Павлович |
Екіпаж: | 3-4 особи |
Крейсерська швидкість: | 100 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 110-120 км/год |
Тривалість польоту: | 7 год |
Довжина: | 14.50 м |
Розмах крила: | 28.00 м |
Площа крила: | 150.00 м² |
Двигуни: | 2 Роллс Ройс |
Тяга (потужність): | 2×250 к.с. |
Внутрішнє бомбове навантаження: | до 450 кг бомб кг |
Кулеметне озброєння: | 1-2 |
Торпедне озброєння: | одна торпеда 450 кг |
Передісторія
В кінці 1916 р. в товаристві Щетініна і Григоровича почолася будівництво літака ГАСП (Гідро-Аероплан Спеціального Призначення) з торпедною установкою, спроектованою на заводі «Новий Лесснер» в Петрограді. Використовувалося і позначення «ЛОП»(рос. СОН) — Літак особливого призначення. Передбачалося створити літак, здатний виконувати функції морського торпедоносця.
Згідно з даними В. Б. Шаврова, співавтором проекту ГАСП, слід вважати М. М. Шишмарєва (на початку 1920-х знаходився на ГАЗ № 1 в Москві, де за його проектом побудували розвідник Р-3), завідувача конструкторським бюро на заводі Щетініна.
Конструкція
ГАСП був великий двомоторний трьохстієчний біплан, здатним нести 450 кг торпеду. Двигуни «Роллс Ройс» 250 к.с. або «Рено» 220 к.с. Фюзеляж з фанерною обшивкою, хвостове оперення біпланового типу. Екіпаж 3 — 4 особи, в тому числі два бортових стрільця для оборони передньої і задньої напівсфер. Ще до завершення збірки першого дослідного зразка, ПРТВ отримало замовлення на 10 таких апаратів, що показувало високу зацікавленість Морського відомства в таких літаках.
Перший політ відбувся 24 серпня 1917 р. в Петрограді, машину у повітря підняв ст. лейтенант Грузінов. Разом з хорошим мореплавством і керованістю на воді, з'ясувалася необхідність поліпшення центрівки і підвищення ефективності керма. У вересні, при проведенні польотів, зламався один поплавець. Літак полагодили і знову випробували у польоті. Подальше доведення ГАСП, у зв'язку з революційним хаосом і плутаниною, виявилася неможливою і до робіт над торпедоносцем вдалося повернуться лише в 1920 р. У листопаді цього року, ГАСП відремонтували і пілот Гікса приступив до його випробувань. Перший політ завершився посадкою в морі через зупинку двигуна. Протягом доби літак дрейфував, після чого вмерзнув в лід за три кілометри від берега. З пошкодженнями ГАСП евакуювали сподіваючись на продовження льотних експериментів, проте, історія торпедоносця на цьому закінчилася.
Схема
Література
- В. Б. Шавров. Історія конструкцій літаків в СРСР до 1938 року. — 3-е. — Машинобудування, 1986. — С. 266-268.(рос.)
- М. Морозов. Торпедоносці Великої Вітчизняної. Їх звали «смертниками». — Єксмо, 2011. — С. 352. — ISBN 978-5-699-46226-1.(рос.)