Гізеські голови
Гізеські голови («Замінні голови», «чарівні голови») — це група скульптурних пам'ятників, знайдених в некрополі Гізи (лише окремі — в Абусіру, Дашурі та Саккарі) відносяться до періоду правління IV та початку V династій фараонів, зокрема Хеопса та Хефрена (2551—2496 роки до н. е.). Гізеські голови виконані з натурального вапняку, в майже натуральний розмір, без традиційної розмальовки.
Дослідження
Вперше виявлено у 1894 році в Дашурі Жаком де Морганом, генеральним директором французької служби старожитностей в Єгипті. Більшість виявлено американськими археологами на чолі з Джорджом Ендрю Рейснером, що розкопали численні мастаби біля піраміди Хеопса в Гізі. Інші знайдені австрійським єгиптологом Германом Юнкером у 1914 році.
Більшість з них були знайдені в могильних ямах за межами поховальних камер гробниць. Вважається, що були завалені грабіжниками поховань. За різними версіями стояли перед поховальною камерою, або всередині поруч з оригіналами голів.
Опис
Натепер знайдено 37 голів. Найбільші сягають заввишки 30 см. Позбавлені обов'язкових атрибутів поховального зображення — хустки-клафт, перуки, символічних прикрас. Кожна з голів мають індивідуальний характер на відміну від поширеного в давньоєгипетській скульптурі принципу ідеалізації особи, яку зображували. За рідкісним винятком вони високої художньої якості. З огляду на це єгиптологи вважають, що їх виготовляли в майстернях фараона.
Більшість голів виконано з тонкого, білого вапняку. Лише деякі виконані грубо, інші зроблені з високим художнім виконанням, ретельно згладжені, чітко відображені усі риси обличчя, що відображають особисті характери. Усі ці скульптури зображують людей з голеними головами або з коротко стриженим волоссям. Майже усі представлені з якимось ушкодженням або каліцтвом, більшість — з розірваними вухами (лише 1 голова з цілими вухами). Іншою загальною рисою є «черепна канавка», що починається з верхньої частини черепа й тягнеться до задньої частини і шиї.
Значення
За однією з версій служили моделями, що відображає портретні риси покійного, над статуями якого працював майстер. Припущення про їхню допоміжну роль підтверджується наявністю на деяких з них позначок майстра. По завершенні роботи над гробницею в неї разом з канонічними зображеннями містилися і голови-моделі, що дозволяло вважати гізеські голови архаїчним різновидом скульптурного портрета в мистецтві Стародавнього Єгипту.
За іншою версією ці голови розміщали поруч з основним зображенням померлого. Слугували своєрідним «посудом» для однієї з душ єгиптянина (ба або ка). Німецький єгиптолог Людвіг Борхардт висунув теорію, за якою служили ритуальною заміною реальної голови померлого (на випадок пошкодження останньої). Канадський єгиптолог Ніколос Мільє з університету Торонто у 1960-х роках сформулював власну гіпотезу, за якою гізеський голови служили прототипом (шаблоном) для подальшого створення скульптур хазяїв гробниць та мастабів.
На думку дослідників практика виготовлення таких голів припинилася в період VI династії, коли стали голову й тіло померлого вкривати гіпсом. З часом замінено гіпсовими масками.
Перелік
| Мастаба | Зображення | Власник | Період | Місце | Коментарі |
|---|---|---|---|---|---|
| Гіза G 1203 |  | Канефер (очільник лучників) | IV династія (Хеопс) | Музей Херста, Берклі 6-19767 | Голова була знайдена в поховані G 1203A. Ймовірно була дружиною Канефера. |
| Гіза G 2110 |  | Нефер (секретар фараона) | IV династія (Хефрен) | Бостонський музей. MFA 06.1886 | Знайдено у похованні G 2110A |
| Гіза G 2230 (D 38) | IV або V династія | Каїрський єгипетський музей. JE 47838 | Голова від D 38. | ||
| Гіза G 2230 (D 38) | IV або V династія | Фрагмент родом з сердаба G2240 | |||
| Гіза G 4140 |   | Принцеса Мерітіте (донька фараона) та її чоловік | IV династія | Бостонський музей MFA 14.717 (чоловік) Каїрський єгипетський музей JE 46217 (жінка) | Були знайдені в уламках поховання G 4140A |
| Гіза G 4160 | IV династія (Хеопс) | Ґільдесхаймський музей 2158. | Пошкоджена чоловіча голова. | ||
| Гіза G 4240 |  | Принц Снеферусенеб (син фараона) | сер. IV династії або поч. V династії | Каїрський єгипетський музей JE 46215. | Знайдено у похованні G 4240A |
| Гіза G 4340 |  | IV династія | Каїрський єгипетський музей JE 46218. | Знайдена в смітті в нижній частині вала A | |
| Гіза G 4350 |   | сер. IV династії | Віденський музей ÄS 7787 | Знайдено біля входу до поховальної камери. | |
| Гіза G 4430 | IV династія (Хефрен) | Пошкодження голова знайдена біля вала А. | |||
| Гіза G 4440 |    | сер. IV або поч. V династії | Бостонський музей MFA 14.718 (чоловік) Бостонський музей MFA 14.719 (дружина) | Ймовірно брат Снефрусонба (поховання G 4240). Знайдено у валі A. | |
| Гіза G 4540 |   | сер. IV династії | Бостонський музей MFA 21.328 | Жіноча голова, що була знайдена у валі А | |
| Гіза G 4560 | сер. IV династії | Каїрський єгипетський музей JE 44974 | Жіноча голова, що була знайдена у поховальній камері | ||
| Гіза G 4640 |  | сер. IV династії | Каїрський єгипетський музей JE 46216 | Чоловіча голова, що знайдена у валі А | |
| Гіза G 4650 | Принцеса Іабтет (донька фараона) | сер. IV династії | Музей Рьомера-Пеліцеуса (Гільдесгайм) 2384 | Знайдено біля входу поховальної камери | |
| Гіза G 4660 | сер. IV династії | Каїрський єгипетський музей тимчас. № 19.11.24.5 | Знайдена на схід від гробниці G 4560 | ||
| Гіза G 4940 (L45) |   | Сешемнефер I (наглядач царських робіт, голова палацу) | поч. V династії | Бостгнський музей (MFA 21.329) | Знайдено біля поховання G 4940B |
| Гіза G 5020 Annex | Каїрський єгипетський музей JE 67569 | Знаходилася в додатковому приміщені G 5020 | |||
| Гіза G 7560 | поч. V династії | Бостонський музей (MFA 37.643) пізніше MMA 48.156 | Знайдено біля валу В | ||
| Гіза вул. G 7500 | Бостонський музей MFA 27.2010 | Знайдено на вулиці на схід від G 7530-7540 | |||
| Гіза S 984 | Тжентет й Вехемнефрет | V династії | Каїрський єгипетський музей | Глиняні голови Вехемнефрет, доньки Веншет. Була онукою фараона. | |
| Гіза Східне поле | кін. IV — поч. V династія | Музей мистецтва Сан-Антоніо | |||
| Гіза Східний некрополь | Каїрський єгипетський музей JE 37832 | Вапнякова голова з невідомої мастаби | |||
| Невідомо |  | IV династія | Петрі-музей єгипетської археології (Лондон) | Голова чоловіка | |
| Невідомо | кін. IV або поч. V династії | Музей мистецтв Окланда (США) 70.17.1 | Голова з вапняка | ||
| Мемфіс (можливо) | кін. V або поч. VI династії | Музей Свонсі (Вельс, Велика Британія) (W164) | Веллкамська колекція | ||
| Саккара | кін. V або поч. VI династії | Приватна колегія в Бельгії | Вважається головою жінки | ||
| Абусір |  | Кахотеп | IV або V династія | Берлінський єгипетський музей (16455) | |
| Абусір | Каапер | V династія | Вухо від голови, що виявлено у поховальній камері |
Джерела
- Millet, Nicholas Byram (1981). The Reserve Heads of The Old Kingdom. Studies in Ancient Egypt, The Aegean, and The Sudan: Essays in honor of Dows Dunham on the occasion of his 90th birthday, June 1, 1980. Department of Egyptian and Ancient Near Eastern Art, Museum of Fine Arts, Boston.
- Andrea Eberle: Die Ersatzköpfe des Alten Reiches. Katalog, allgemeine Darstellung und Betrachtung unter den Gesichtspunkten des örtlichen und zeitlichen Auftretens, der Porträthaftigkeit und der Funktion. Unpubl. Magisterarbeit, München 1984.
- Hawass, Zahi (1995). A Group of Unique Statues Discovered at Giza II. An Unfinished Reserve Head and a Statuette of an Overseer. Kunst des Alten Reiches: 97–104.
- Martin Fitzenreiter: Statue und Kult. Eine Studie der funerären Praxis an nichtköniglichen Grabanlagen der Residenz im Alten Reich. Band II: Tabellen. Berlin 2001, S. 20–25