Гійом де Кабестань

Його біографія, як і життєписи інших трубадурів, зазнала пізнішої літературної обробки. Син небагатого лицаря, Кабестань прибув до двору графа Раймунда Руссійонського і приєднався до його васалів. Дружина Раймунда, закохалася в трубадура; він відповідав їй взаємністю. Граф запідозрив дружину в невірності й улаштував Гійомові допит, але тому вдалося відхилити підозру, зізнавшись, про людське око, в любові до Агнеси, сестри графині Маргарити.

Графиня, не здогадалася про хитрощі Кабестаня й прийняла це зізнання за правду, її хвилювання, а також сонет Кабестаня, складений з нагоди їхнього примирення, розкрили очі графові, який, убивши трубадура, нагодував дружину його серцем. Коли вона дізналася про це, то голосно заявила чоловікові про своє вічне кохання до поета і викинулася з балкону палацу, забившись на смерть.

Загибель Кабестаня і його коханої призвели до переслідування її ревнивого чоловіка з боку сусідів і його сюзерена, Альфонса Арагонського. Доля Кабестаня послужила темою для численних середньовічних творів, які оспівували любов і красу. Сюжет «з'їдене серце» використав у «Декамероні» Джованні Бокаччо (день 4, новела 9), цей мотив трапляється і в наслідуваннях «Декамерону».

Меланхолійна кансона Кабестаня «Солодко-злий Смуток, що дав мені Амор …» дійшла до нашого часу в 22 рукописах, що свідчить про її велику популярність.

• The Vidas of the Troubadours. Margarita Egan, trans. New York: Garland, 1984. ISBN 0-8240-9437-9.
• Сочинения Гильома де Кабестаня / Песни трубадуров. -М.: Наука, 1979. с.с. 175–178.