Гімназія № 36 (Ростов-на-Дону)

Гімназія № 36 — муніципальний загальноосвітній заклад в Ростові-на-Дону. Будинок побудовано в 1915 році в стилі модерн[1] за проектом архітектора П. Я. Любімова[2]. Будівля гімназії має статус об'єкта культурної спадщини місцевого значення.

Гімназія № 36
Країна Росія
Розташування Ростов-на-Дону
47°13′32″ пн. ш. 39°42′28″ сх. д.
Засновано 1906
Директор Бєлік Олександр Георгійович
Адреса Ростов-на-Дону, вул. Максима Горького, 115
Сайт гимназия36.рф
 Гімназія № 36 у Вікісховищі

Історія

Гімназія на старій листівці

У 1906 році статський радник Микола Павлович Степанов відкрив у Ростові чотирикласну чоловічу гімназію. Спочатку вона розміщувалася в приміщенні колишнього дитячого притулку, але через кілька років Степанов вирішив збудувати для неї окрему будівлю. Нову будівлю гімназії було побудовано в 1915 році за проектом київського архітектора П. Я. Любимова. В гімназію брали з 14-15 років. Плата за навчання у підготовчому класі становила 100 рублів, а в першому — 130 рублів. З 1916 року в гімназії могли навчатися як хлопчики, так і дівчатка[2].

Під час громадянської війни гімназія була діючою. У 1920 році вона була перетворена в трудову школу першого ступеня № 95. В 1922 році на базі молодших класів школи № 95 відкрили школу першого та другого ступенів № 24 імені Троцького. З 1926 року — це школа-семирічка № 5 імені Троцького. У документах 1928 року навчальний заклад значилося як Ростовська-на-Дону совтрудшкола-дев'ятирічка № 10. За даними 1938 року — середня школа № 36 ім. М. Горького. У 1962 році в школі № 36 було введено викладання ряду предметів англійською мовою. У 1997 році школа була реорганізована в гімназію № 36[3].

У 2007 році гімназія № 36 увійшла в число шкіл-лауреатів всеросійського конкурсу «Кращі школи Росії»[4].

Архітектура та оформлення

Цегляна будівля школи має три поверхи і підвал. Дах чотирисхилий з шатром на північно-східній стороні. Цегельний декор і асиметрія фасаду гімназії, складна форма віконних прорізів дозволяють віднести споруду до стилю модерн[5]. Лізени, які грають роль розкрепівок, слугують для вертикального членування фасаду. Горизонтальне членування будівлі досягається завдяки карнизу на кронштейнах і міжповерховій тязі[1].

Будівля розташована на розі вулиці Горького та Соборного провулка. Вона має складну конфігурацію. Рекреаційний зал гімназії є композиційним центром будівлі. До нього примикають сходи і класи[1].

1 вересня 2011 року перед входом в гімназію була встановлена скульптура хлопчика на глобусі[6].

Відомі учні

  • Мінц Олександр Львович — вчений-радіотехнік. Навчався в гімназії з 1908 по 1916 рік. Про це свідчить встановлена в 1977 році меморіальна дошка[1].
  • Риндзюн, Володимир Ілліч — письменник, публіцист, журналіст, відомий під псевдонімом А. Ветлугін; автор творів «Авантюристи громадянської війни», «Третя Росія», був секретарем і перекладачем А. Дункан і С. Єсеніна, працював з А. Товстим. Навчався в гімназії з 1906 по 1914 рік. Нагороджений золотою медаллю[7].

Примітки

  1. Шулепова Э. А. Материалы свода памятников истории и культуры РСФСР. Ростовская область. — М.: Изд-во НИИ культуры, 1990. — С. 23.
  2. 100 лет ростовской гимназии N 36. rostovnews.net. 31 серпня 2011. Процитовано 19 серпня 2013.
  3. История. Официальный сайт гимназии № 36. Процитовано 19 серпня 2013.
  4. Лауреаты, 2007 год Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine. на сайті конкурса «Лучшие школы России»
  5. Кукушин B. C. Модерн // История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья. — Ростов-на-Дону: ГинГО, 1995. — 275 с. — ISBN 5-88616-027-2.
  6. Девочка на шаре, а мальчик — на глобусе. В Ростове. rostovnews.net. 31 серпня 2011. Процитовано 19 серпня 2013.
  7. Министерство народного просвещения, Аттестат зрелости (копия), Архив Московского университета, личное дело студента, стр.1-3

Література

  • Весь Ростов и Нахичевань-на-Дону. 1914.. — Харьков, 1914. — С. 393.
  • Вся Донская область и Северный кавказ на 1908 г.. — Ростов-н/Д, 1908. — С. 295.
  • Гегузин И. Страницы ростовской летописи. — Ростов-н/Д, 1983. — С. 86—87.
  • Чеботарев Г. А. Ростов. Нахичевань-на-Дону. Справочная книжка. — Ростов-н/Д, 1911—1912. — С. 95.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.