Гіпогей
Гіпогей (також іпогей, дав.-гр. ὑπόγαιο — підземний) — кругле у плані з купольним перекриттям підземне приміщення у стародавніх спорудах часів неоліту (о. Мальта), а згодом у егейській і античній архітектурі.
Використовувалось як святилище й поховальний склеп (порівн. колумбарій, крипта).
Див. також
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.