Гірнича промисловість Азербайджану

Нафтовидобуток займає провідне місце в економіці країни. Динаміка видобутку нафти і конденсату в Азербайджані (млнт): 1997 — 9,1; 1998 — 11,4; 1999 — 14,4; 2001 — 14.91; перше півріччя 2003 — 5,2. Видобуток природного газу склав (в млрд м³): 1997 — 5,26; 1998 — 5,6; 1999 — 6,1; перше півріччя 2003 — 2,9. Державна нафтогазовидобувна компанія State Oil Co. of the Azerbaijani Republic (SOCAR) поступово зменшує видобуток нафти, тоді як міжнародна компанія Azerbaijan International Operating Co. (AIOC) збільшує свої потужності. У 2001 р SOCAR видобув 60%, а AIOC — 40% нафти і конденсату.

Азербайджан розвиває сучасніший з двох своїх нафтопереробних заводів — «Азернефтяг» потужністю 14 млн тонн на рік, але плани подальшої модернізації, яка здійснюється спираючись на внутрішні фінансові ресурси, ставить в залежність від темпів зростання видобутку нафти.

Нафтогазові запаси Азербайджану привабливі для іноземних нафтових компаній. Азербайджан серед країн СНД лідирує за темпами росту іноземних інвестицій (від 10% до 50% на рік). За період з 1996 по 2000 рр. сума іноземних інвестицій склала 5 млрд дол. США. На межі ХХ-XXI ст. основними інвесторами в Азербайджані є нафтові компанії. Бл. 90% акцій АМОК належить іноземним інвесторам: «Бритіш петролеум» (Велика Британія, 17,1%), «Амоко» (США, 17,0%), «Лукойл» (Росія, 10,0%), «Пенсойл» (США, 4,8%), «Юнокал» (США, 10,0%), «Статойл» (Норвегія, 8,6%), «Іточу ойл» (Японія, 3,9%), «Рамко» (Велика Британія, 2,1%), ТПАО (Туреччина, 6,7%), «Ексон» (США, 8,0%), «Делта-Німір» (Саудівська Аравія, 1,7%).

Азербайджан має 1130 км трубопроводів для транспортування сирої нафти, 630 км — для транспортування нафтопродуктів і 1240 км газопроводів. По основному трубопроводу нафта через територію Грузії надходить в Батумі, а звідти йде на експорт — або в сирому вигляді, або після переробки на Батумському нафтоочисному заводі. Інший трубопровід — північний, прокладено через територію Росії в Новоросійськ. Пропускна здатність нафтопроводів — 25 млн т нафти на рік. Два газопроводи слідують паралельно нафтопроводу в Тбілісі, а звідти на північ через Великий Кавказ в Росію і Західну Європу. Досягнута угода між інвесторами і урядом Азербайджану про будівництво нафтопроводу Баку-Джейхан. У числі інвесторів — «Державна нафтова компанія Азербайджану — ГНКАР» (50% участі), британська BP (25.41%) і Ramco (1.5%), американська Unocal (7.48%), норвезька Statoil (6.37%), турецька TPAO (5.02%), японська Itochu (2.92%) і саудівсько-американська Delta-Hess (1.25%).

Гірничометалургійна пром-сть країни представлена Сумгаїтським алюмінієвим заводом продуктивністю 50 тис. т/рік, глиноземним заводом Гянджа продуктивністю 450 тис. т/рік, алунітовим ГЗК Заглік, Дашкесанським залізорудним ГЗК і інш. На базі магнетитових руд Дашкесанського родов. працює найбільший у Закавказзі Азербайджанський ГЗК продуктивністю понад 1,4 млнт. залізорудного концентрату (2001). Продукція ГЗК експортується г.ч. в Грузію (на Руставський МК).

Глиноземний завод в Гянджі, який контролює компанія Azerbaijan Aluminium, у 2001 р зменшив виробництво глинозему на 56,4% внаслідок відсутності сировини. У 2002 компанія планувала виробити 300 тис. т глинозему. Голландська компанія Fondel Metal Participation BV планує протягом 25 років інвестувати в розвиток алюмінієвого сектору Азербайджану $1 млрд, з них $500 млн — у наступні п'ять років.

Гірниче машинобудування представлене головним чином машинами, приладами та обладнанням для нафтодобувної промисловості. У 1997 р. урядом А. підписана угода з консорціумом компаній США RV Investment Group Services на проведення геологорозвідувальних робіт і залучення до розробки 9 золоторудних родов. з інвестиціями 500 млн дол.

• Корисні копалини Азербайджану,
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Азербайджану,
• Геологія Азербайджану,
• Економіка Азербайджану.
• Гірнича наука, освіта та преса Азербайджану

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.