Гірничі машини

Гірни́чі маши́ни (рос.горные машины, англ. mining machines, нім. Bergbaumaschinen, Berggeräte) машини, призначені для виконання операцій по відбиванню, навантаженню, доставці, транспортуванню гірничої маси, для проведення гірничих виробок, зведення та демонтажу кріплення, закладання виробленого простору тощо.

Проектування

При проектуванні гірничого обладнання застосовують системний підхід, що передбачає системне врахування домінуючих взаємодій (механічних, гідравлічних і електричних, силових, кінематичних, статистичних, динамічних і управлінських) що мають місце між структурними одиницями гірничого обладнання (його підсистемами, елементами) і із зовнішнім середовищем. Основна ідея системного проектування полягає в тому, що технічну задачу для частини цілого вирішують з урахуванням цілого. Такий підхід дозволяє забезпечити розвиток гірничого устаткування на основі поглибленого аналізу, синтезу і багатокритеріальної оптимізації проектних рішень.

Наприклад, в складі очисних вузькозахопних комбайнів доцільно виділити наступні підсистеми: 1) корпусну, призначену передусім для об'єднання окремих корпусних вузлів в конструктивно цілісний технічний об'єкт; 2) приводу виконавчого органу для забезпечення руху цього органу з заданою швидкістю різання і необхідними моментами; 3) переміщення комбайна вздовж вибою з необхідними значеннями швидкостей і зусиль подачі; 4) підвіски і переміщення виконавчого органу, яка служить для регулювальних переміщень (на границі «вугілля-вмісні породи») і підтримки заданого положення цього органу відносно основних вузлів корпусної підсистеми; 5) пилопригнічення; 7) управління.

Швидкість подачі гірничої машини

Робоча швидкість подачі гірничої машини (рос. рабочая скорость подачи горной машины, англ. working feed rate; нім. Arbeitsvorschubgeschwindigkeit f der Bergbaumaschine) — швидкість переміщення гірничої машини в заданому напрямку в процесі виконання операції виймання корисної копалини.

Стійкість ріжучого інструмента

Здатність ріжучого інструмента гірничої машини протидіяти у процесі роботи зовнішнім впливам без пошкоджень чи істотних порушень. Підвищення стійкості досягають армуванням ріжучого інструмента тугоплавкими інструментами (напр., побідитом) та вибором раціональних параметрів руйнування гірських порід.

Обслуговування і ремонт

Планово-попереджувальна система технічного обслуговування і ремонту гірничого обладнання (рос. планово-предупредительная система технического обслуживания и ремонта горного оборудования, англ. preventive maintenance and repair system of mining equipment, нім. plan-vorbeugendes System n der technischen Wartung und Reparatur der Bergbauausrüstung) — сукупність організаційних і технічних заходів, направлених на підтримку працездатності обладнання протягом заданого часу при мінімальних витратах праці і матеріальних коштів. Суть цієї системи полягає в тому, що гірниче обладнання після певної наробки піддають міжремонтному технічному обслуговуванню і поточним (плановим) ремонтам, періодичність і обсяг яких визначаються ремонтними нормативами з урахуванням конструктивних особливостей і умов експлуатації.

Розрізнюють такі види міжремонтного технічного обслуговування: щомісячне (ТО-1), щодобове (ТО-2), щотижневе (ТО-3) і двотижневе технічне (ТО-4), щомісячне ремонтне обслуговування (РО). У залежності від обсягу робіт поточні ремонти поділяють на перший Т1, другий Т2 і т. д. Чим більший індекс, присвоєний ремонту, тим вища його складність. Підвищенню ефективності виконання заходів щодо технічного обслуговування і ремонту обладнання сприяє впровадження методів технічної (в тому числі комп'ютерної) діагностики, що дозволяє вивчити технічний стан різних виробів без їх розбирання.

Перелік і послідовність виконання встановлених видів ремонту протягом ремонтного циклу від початку експлуатації до капітального ремонту називається структурою ремонтного циклу. Основна мета капітального ремонту полягає в регламентованому відновленні працездатності обладнання на період подальшого ремонтного циклу. Основною формою організації ремонтних робіт на шахтах є нарядна система.

Див. також

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.