ДОТ № 401/402 (КиУР)
ДОТ № 401/402 — довготривала оборонна точка (ДОТ), що входила до складу першої лінії оборони Київського укріпленого району. ДОТ № 401/402 розташовано на північній околиці Білогородки. Пам'ятка історії, науки і техніки місцевого значення.
Конструкція та служба
ДОТ № 401/402 — це так звана «мінна група» (або «міна» чи «вогнева група»), що складалася з двох 1-амбразурних казематів, одного 2-поверхового ДОТ з двома амбразурами та артилерійсько-спостережного пункту (АСП), які були об'єднані між собою підземними галереями-потернами, протяжність яких становить близько 485 метрів. На озброєнні стояли кулемети, казематної артилерії не було[1]. Це унікальна фортифікаційна споруда, побудована за індивідуальним проектом.
ДОТ із двома амбразурами контролював своїм вогнем напрямок на південь. Два окремих каземати на одну амбразуру другого ярусу врізані в крутий схил над річкою. Вони утрьох складали ДОТ № 401. А артилерійський спостережний пункт — це був ДОТ № 402. У потернах, що об'єднували № 401 та № 402 у єдине ціле, знаходилися численні підсобні приміщення для укриття особового складу стрілецьких підрозділів і розташовувався склад. Були передбачені два запасні виходи з протилежної сторони пагорба. 2-амбразурний 2-поверховий каземат та АСП мали спеціальне протихімічне приміщення і тому відносяться до фортифікаційних споруд типу «Б». Їх клас стійкості «М1», тобто споруди могли витримати одне влучання 203-мм гаубиці кожна. А от два 1-амбразурні каземати не мали протихімічного приміщення, і їх клас стійкості «М3», тобто вони могли витримати одне влучання 122-мм гаубиці кожний. Чисельність постійного гарнізону — 60 осіб, а змінного (тобто піхотного підрозділу для проведення контратак на поверхні біля самої оборонної споруди) — 50 осіб[1].
Організаційно ДОТ № 401/402 входив до складу 3-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав безпосередньо Брест-Литовське шосе (Житомирське шосе). Гарнізон складався із військовослужбовців 193-го окремого кулеметного батальйону КиУР. З початком Німецько-радянської війни біля та над ДОТ № 401/402, що знаходився безпосередньо на передньому краї укріпрайону, споруджено розгалужені стрілецькі траншеї, дві ДЗОТ та дві артилерійські позицій для протитанкових та/або польових гармат. На даному відтинку фронту ворог не проводив активних наступальних дій у липні та серпні 1941-го року, тому ДОТ № 401/402 нічим не відзначився[2].
Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 401/402 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочали за наказом відхід з КиУР та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 401/402. Під час відступу власний гарнізон не підірвав споруду. Але не виключено, що внутрішнє обладнання та кулемети були тоді виведені з ладу. Удень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 3-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків. Під час зачистки, після 19 вересня 1941 року, німецькі сапери споруду також не знищили[2].
Сьогодення
У 2006 році в ДОТі № 402 проходили зйомки фільму Штольня.
ДОТ має статус пам'ятки історії, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 у редакції від 16.06.2011 № 453/0/16-11, охоронний номер 513/32-Ко).[3]
Галерея
- амбразура
- вид зі сторони озера
- схема 2-амбразурного ДОТ (із складу ДОТ № 401)
- внутрішній вид одного з казематів
- одна із потерн у нижній частині споруди
Джерела
- ДОТ 402 КиУР, план, координати, фотографії на Travvi
- «Київська правда» за 25 вересня 2008 року
- Відео ДОТ № 402
- Відео ДОТ № 401, та «мінної групи» ДОТ № 401/402.
- Фото ДОТ № 401/402.
Див. також
Примітки
- А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
- А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
- Державний реєстр нерухомих пам'яток України — пам'ятки місцевого значення. Міністерство Культури України. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.