Дангулов Абрам Христофорович

Абрам Христофорович Дангулов (вірм. Աբրահամ Քրիստափորի Դանգուլով, 5 серпня 1900, Армавір — 19 червня 1967, Москва) — радянський футболіст. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1948). Працював журналістом у тижневику «Футбол».

Абрам Дангулов
Особисті дані
Народження 5 серпня 1900(1900-08-05)
  Армавір, Російська імперія
Смерть 19 червня 1967(1967-06-19) (66 років)
  Москва, СРСР
Поховання Вірменське кладовище (Москва)
Громадянство  СРСР
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1919 «Уніон» (Єкатеринодар)? (?)
1920–1934 «Динамо» (Армавір)? (?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1934–1937 «Динамо» (П'ятигорськ)
1939–1941 «Стахановець» (Сталіно)
1944–1948 «Крила Рад» (Москва)
1949–1951 «Спартак» (Москва)
1952–1954 «Спартак» (Москва)(пом.)
1955–1956 «Спартак» (Єреван)
1956 Вірменська РСР
1958 «Шахтар» (Донецьк)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Вірменин за походженням[1]. У дорослому футболі дебютував 1919 року виступами за команду «Уніон» (Єкатеринодар), а з наступного року став виступати за ЦРК/СТС/«Динамо» (Армавір). Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за цю команду у 1934 році.

Характеризувався як «технічний лівий нападник, який показав прекрасне розуміння гри, філігранну техніку і сильний удар»[2].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1934 року, очоливши тренерський штаб клубу «Динамо» (П'ятигорськ).

1939 року став головним тренером команди «Стахановець» (Сталіно), тренував команду зі Сталіно два роки.

У 1944 році призначений головним тренером московських «Крил Рад», а в 1949 році очолив «Спартак» (Москва). На чолі московського «Спартака» став бронзовим призером чемпіонату СРСР 1949 року[3] і володарем Кубка СРСР 1950 року[4]. З 1952 року увійшов до тренерського штабу Василя Соколова, свого наступника на посаді головного тренера «Спартака», пропрацювавши там до 1954 року[5][6].

1955 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Спартак» (Єреван). Влітку 1956 року керував збірною Вірменської РСР, що взяла участь у першій Спартакіаді народів СРСР, посівши на ній 5 місце. Залишив єреванську команду 1956 року.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Шахтар» (Донецьк), головним тренером команди якого Абрам Дангулов був протягом 1958 року.

Помер 19 червня 1967 року на 67-му році життя у місті Москва. Похований на місцевому вірменському кладовищі[7]..

Титули і досягнення
«Спартак» (Москва): 1950

Примітки
  1. Григорян А. Из истории армянского футбола: От Босфора до Каспия. — типография «Амарас» — 211 с. — ISBN 99930-1-046-4
  2. Э. Нисенбойм, В. Расинский и др. «Спартак» Москва. Официальная история 1922—2002. — М., 2002. — с. 557
  3. ФК Спартак Москва - Официальная история - год 1949 - Fanat1k.ru. fanat1k.ru. Процитовано 23 лютого 2019.
  4. ФК Спартак Москва - Официальная история - год 1950 - Fanat1k.ru. fanat1k.ru. Процитовано 23 лютого 2019.
  5. Зал Славы Спартак Москва — ДАНГУЛОВ Абрам
  6. Дирижеры футбольной игры — Ноев ковчег
  7. Спортивный некрополь. Дангулов Абрам Христофорович (1900—1967)

Джерела
  • Григорян А. Г. Создатель спартаковского стиля — Газета «Урарту» — № 29 2000 г.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.