Дарчий наділ

Да́рчий наді́л — ділянка землі, яку поміщики безкоштовно передавали селянам під час проведення селянської реформи 1861.

В Україні

В Україні дарчі наділи отримали близько 100 тис. т. зв. ревізьких душ. За розміром дарчий наділ не перевищував 1 десятину і тому не міг забезпечити при тогочасному рівні техніки та врожайності прожиткового мінімуму середній селянській родині. Більшість селян, що отримали дарчі наділи, змушені були за безцінь працювати на поміщиків.

Див. також

Надільне землеволодіння

Джерела та література

Т. І. Лазанська. Дарчий наділ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 293. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Скребицкий А. И. Крестьянское дело в царствование императора Александра II, т. 1—4. Бонн-на-Рейне, 1862—68; Крестьянская реформа в России 1861 года. Сборник законодательных актов. М., 1954;
Федоров В. А. Падение крепостного права в России. Документы и материалы, вып. 1—3. М., 1966—68; *Зайончковский П. А. Отмена крепостного права в России. М., 1968.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.