Даріо Марколін

Даріо Марколін (італ. Dario Marcolin, нар. 28 жовтня 1971, Брешія) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Даріо Марколін
Даріо Марколін
Особисті дані
Народження 28 жовтня 1971(1971-10-28) (50 років)
  Брешія, Італія
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?–1984
1984–1989
«Рігамонті»
«Кремонезе»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1989–1992 «Кремонезе» 60 (5)
1992–1993 «Лаціо» 19 (0)
1993–1994   «Кальярі» 18 (0)
1994–1995   «Дженоа» 22 (2)
1995–1999 «Лаціо» 51 (2)
1999   «Блекберн Роверз» 10 (1)
1999–2000 «Лаціо» 0 (0)
2000–2002 «Сампдорія» 71 (2)
2002–2003 «П'яченца» 5 (0)
2003–2004 «Наполі» 47 (0)
2004–2005 «Палаццоло»27 (4)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1989 Італія U-18 10 (0)
1992–1994 Італія U-21 22 (0)
1992–1993 Італія (ол.) 10 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2006–2007 «Брешія»(помічник)
2007–2008 «Інтернаціонале»(техн. асс.)
2008 «Монца»
2009–2010 «Катанія»(помічник)
2010–2011 «Фіорентина»(помічник)
2012–2013 «Модена»
2013 «Падова»
2015 «Катанія»
2016 «Авелліно»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився 28 жовтня 1971 року в місті Брешія. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Рігамонті» та «Кремонезе».

У дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за команду клубу «Кремонезе», в якій провів три сезони, взявши участь у 60 матчах чемпіонату.

1992 року уклав контракт з римським «Лаціо», в якому відразу стати гравцем основного складу не вдалося і з наступного року Марколін приєднався на умовах оренди до «Кальярі», а ще за рік, також як орендований гравець, до «Дженоа».

Своєю грою за ці клуби повернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого повернувся 1995 року. Цього разу відіграв за «біло-блакитних» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. У складі «Лаціо» виборов титул володаря Кубка Італії (двічі), ставав чемпіоном Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу (двічі), володарем Кубка Кубків УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА.

Частину 1999 року провів в оренді в англійському «Блекберн Роверз», а 2000 року на умовах повноцінного контракту став гравцем «Сампдорії». Протягом 2002—2004 років захищав кольори клубів «П'яченца» та «Наполі».

Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Палаццоло», за команду якого виступав протягом 2004—2005 років.

Виступи за збірні

1989 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 10 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 1992–1994 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 22 офіційних матчах.

З 1992 по 1993 рік захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди провів 10 матчів. У складі збірної — учасник футбольного турніру на Олімпійських іграх 1992 року у Барселоні.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2006 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Брешія».

В подальшому очолював команду клубу «Монца», а також входив до тренерських штабів клубів «Інтернаціонале», «Катанія» та «Фіорентина».

З 2012 року очолював тренерський штаб «Модени». Згодом нетривалий час тренував «Падову», «Катанію» та «Авелліно».

Титули і досягнення

«Лаціо»: 1999–00
«Лаціо»: 1997–98, 1999–00
«Лаціо»: 1998, 2000
«Лаціо»: 1998–99
«Лаціо»: 1999

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.