Дахір
Дахір (*राजा दाहिर, 661 —712) — 3-й магараджа з Брамінської династії у 679–712 роках.
Дахір | |
---|---|
Народився |
661 Arord, Пакистан |
Помер |
712 Інд, Пенджаб, Пакистан або Навабшах, Сінд, Пакистан ·загибель у битві |
Титул | магараджа |
Термін | 679–712 |
Попередник | Чандар |
Конфесія | брахманізм |
Батько | Чач |
Мати | рані Суханаді |
Діти | 1 син та 2 доньки |
Життєпис
Походив з Брамінської династії. Син Чача, магараджі Сінду. В молоді роки допомагав спочатку батькові, потім дядькові Чандару в управлінні державою. По смерті останнього у 679 році зайняв трон. Втім зіткнувся з повстанням свого брата Сени, якого зумів здолати. Тоді переміг свого небожа Чача. Вслід за цим владу Дахіра визнали усі його васали.
Стабільною ситуація залишалася до 687 року, коли війська Пратіхарів з Каннауджа вдерлися на землі Дахіра, взявши в облогу столицю Алор. Втім Дахір витримав облогу, проте змушений був визнати себе васалом. Дахіру вдалося відновити свою влади при допомозі арабів-найманців, які завдали поразки військам Пратіхарів.
У 708 році почався конфлікт Дахіра з Арабським халіфатом. Спроба арабських військ на чолі із Баділ бін Тухфою захопити Сінд завершилася поразкою арабів при Дебалі (сучасне м. Карачі).
У 711 році араби на чолі з Мухамадом ібн Касімом розпочали нову військову кампанію проти Дахіра. Останній не зміг протидіяти стрімкому наступу ворога. В результаті араби у 712 році захопили Дебал, землі навколо нього. У цей час сказалася жорстка політика Дахіра проти буддистів, які сіяли паніку та переходили на бік ібн Касіма. Останній переміг Дахіра при переправі через Інд. Біля Равара відбулася вирішальна битва, в якій Дахір зазнав поразки й загинув. Вслід за цим араби захопили Брахманабад, столицю Алор і зрештою Мультан.
Джерела
- Wink, Andre, Al Hind the Making of the Indo Islamic World, Brill Academic Publishers, Jan 1, 1996, ISBN 90-04-09249-8