Деві Крокетт (боєприпас)

Деві Крокетт (англ. Davy Crockett, M388) — ядерний надкаліберний боєприпас, що доставляється до цілі з допомогою безвідкатної гармати, розроблений в США в часи холодної війни. Названий на честь американського конгресмена і національного героя Девіда Крокетта (1786—1836). Один з найменших за потужністю серійних ядерних боєприпасів.

Система «Дейві Крокетт» представляла безвідкатну гармату на тринозі для стрільби ядерним боєприпасом M388.
Демонстрація ядерного боєприпасу М388 «Дейві Крокетт» представникам уряду США. У донної частини снаряда, між стабілізаторів, виступає за донний зріз обтічник радіовисотоміра.
Грибоподібна хмара при випробуванні «Дейві Крокетт» за програмою Operation Dominic II (Little Feller I) потужністю тротилового еквівалента близько 18 тонн 17.07.1962.

Опис

Один з найменших (за масою) ядерних боєприпасів[1], коли-небудь створених, «Дейві Крокетт» був розроблений в кінці 1950-х років в Los Alamos Scientific Laboratory для використання в разі радянського наступу на території Західної Німеччини або на Корейському півострові. У M388 використовується варіант боєзаряду W54 Y1 субкілотонної потужності (від 10 до 20 тонн в тротиловому еквіваленті; не регульована).

Конструктивно атомний снаряд складається з головного обтічника, корпусу, чотирьох стабілізаторів та бойової частини. На зовнішній поверхні корпуса снаряда розташовувався двопозиційний перемикач з двома мітками HI/LO (High)/(Low) установки висоти підриву виробу. Маса бойової частини Mk-54 23 кг, маса снаряда — 34,5 кг; довжина боєприпасу — 787 мм, максимальний діаметр — 280 мм. Кругове ймовірне відхилення снаряду становить 240-320 метрів.

Стрільба боєприпасом M388 могла вестися 120-мм гарматою M28 (дальність до 2 км) або 155-мм гарматою M29 (до 4 км). Обидва варіанти гармат обслуговувалися розрахунком з 3 чоловік і передбачали встановлення на триніжку або джипі, М29 могло бути встановлено на гусеничному транспортері М113. Гармата М28 забезпечувалася 20-мм пристрілочним автоматом. Гармати є безвідткатними, виконаними за схемою з розширеною каморою. Характерна для безвідкатних гармат небезпечна зона при стрільбі боєприпасом «Деві Крокетт» становить 70×50 м спереду і 70×60 м позаду.

За розрахунками, для забезпечення надійної безпеки розрахунку гармати від вражаючих факторів ядерного вибуху (для даної боєголовки головний фактор — іонізуюча радіація), мінімальна відстань від точки вибуху до гармати повинна була становити близько 700-800 м (поглинена доза 1000 бер на відстані 300 м, 210 бер — на 500 м).

Виробництво було розпочато в 1956 році, всього було виготовлено 2100 одиниць зброї.

У 1962 року на полігоні в Неваді було проведено 2 випробування даної гармати з використанням бойових зарядів. З кінця 1970-х років система знята з озброєння.

Музейні експонати

Наступні музеї мають Дейві Крокет у своїй колекції:

  • Air Force Space & Missile Museum, Cape Canaveral Air Force Station, Florida
  • National Atomic Museum, Albuquerque, New Mexico
  • National Infantry Museum, Fort Benning, Georgia
  • United States Army Ordnance Museum, Ft. Lee, Virginia
  • Watervliet Arsenal Museum, Watervliet, New York
  • West Point Museum, West Point, New York
  • Atomic Testing Museum, Las Vegas, Nevada
  • Don F. Pratt Museum, Fort Campbell, Clarksville, Tennessee

Див. також

Примітки
  1. Незважаючи на значний калібр боєприпасів, 280 мм, його маса становила близько 34 кг. 155-мм снаряди ядерної артилерії (США), наприклад W-48, при меншому калібрі (але більшої довжини, що досягала 846 мм) характеризувалися істотно більшою масою, 58 кг, заданої використаним принципом детонації - «лінійної імплозіі».

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.