Дев'ятдесятники

Дев'ятдеся́тники, також дев'яно́стики — генерація українських письменників, представники якої почали друкувати свої твори у 1990-х роках.

Основу покоління становить група літераторів, яка сформувалася завдяки реалізації проєктів антологій видавництва «Смолоскип» — «Молоде вино», «Тексти», «Іменник». Створенню своєрідного канону письменників, приналежних до покоління «дев'ятдесятників» посприяла також однойменна антологія, видана 1998 року в Тернополі.

Явище «дев'ятдесятників» об'єднує як ностальгічну спробу реставрації українського модерну 20-х років, так і постмодерністські рефлексії. Покоління дев'ятдесятників вирізняється творами в умовах свободи від державної цензури[1][неавторитетне джерело].

Назва

Термін дев'ятдесятники створений за аналогією до терміну шістдесятники та вісімдесятники.

Використовується також синонімічний термін «дев'яностики», який підкреслює певне іронічне ставлення стосовно претензії феномену відбивати ввесь літературний процес 90-років. Термін «дев'яностики» набув поширення у 1997 році.[джерело?]

Основні риси дев'ятдесятництва

На думку Володимира Єшкілєва[2], при значній різноманітності явища дев'ятдесятників у ньому чітко прослідковуються такі інтертекстуальні тенденції:

  1. Сюжетна і мовна епатажність, розрахована здебільшого на молодіжну читацьку аудиторію,
  2. Спроба чергової «переоцінки всіх цінностей»,
  3. Відлуння «контркультурних» тенденцій європейського мистецтва та мистецтвознавства 70-х років,
  4. Тяжіння до секації текстових обсягів («рваний текст»),
  5. Намагання опанувати формальні здобутки класичної епохи саме як форму-для-себе,
  6. Вплив рок-субкультури,
  7. Неподоланий освітній провінціалізм.

Представники

Найяскравіші[на чию думку?] представники феномену «дев'ятдесятництва»:

Див. також

Примітки
  1. Класифікація поколінь - Сучасна українська література. sites.google.com. Процитовано 12 листопада 2020.
  2. Мала українська енциклопедія актуальної літератури, Плерома, 3, проект Повернення деміургів — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. — с. 48

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.