Демки (Іркліївський район)

Де́мки — село Мойсенської волості Золотоніського повіту Полтавської губернії.

Селище є на мапі 1787 року.[1]

Демки на карті (http://podvignaroda.ru/ ;ЦАМО фонд 229 опис 161 одиниця збереження 84)

Станом на 1885 рік у селі нараховується 930 осіб, 141 двір, православна церква, постоялий будинок, 10 вітряних млинів.

За даними клірової книги Полтавської єпархії на 1902 рік[2]:

Архистратиго-Михайлівська церква[3][4][5], дерев'яна, холодна, з такою ж дзвіницею, побудована в 1845 році; церковна сторожка; церковна бібліотека; церковно-приходська школа — поміщається у власному домі, у якому є і квартира для псаломщика; дім для квартири священика; землі церковної — старий погост в м. Іркліїв — 350 кв. саж., ружної 34 1/2 дес., у тому числі садибної 1, 1/2 дес.: грошового утримання на рік священику 160 рублів, псаломщику 36 рублів; церква від Консисторії в 205 верстах.
Прихожан 1277 осіб (в тому числі 604 чоловік і 673 жінок).
Священик Попов Микола Олександрович — в сані священика з 1882 року, скуфія з 1898 року. Псаломщик Базилевський Іван Стефанович — на посаді з 1896 року. Церковний староста козак Зубалій Василь Іванович. Заштатний псаломщик Базилевський Стефан Григорович.

Найбільш поширені прізвища у с. Демки на межі ХІХ -ХХ століть: Олексієнко, Артющенко, Війт, Галаган, Грицай, Діденко, Ємець, Жицький, Зубалій, Ільєнко, Кабан, Калениченко, Конак, Клигач, Коваль, Конюший, Любчич, Євтушевський, Павленко, Сахно, Скиба, Фінашкін, Чуприна, Шевченко, Яковенко[2].

З 27 лютого 1932 року село належить до Іркліївського району в складі Київської, з 22 вересня 1937 року Полтавської, з 7 січня 1954 року у складі новоствореної Черкаської області[6].

В 1960 році переселено в новостворене село Придніпровське Чорнобаївського району Черкаської області у зв'язку з затопленням чаші Кременчуцького водосховища.

Див. також

Примітки
  1. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 17 листопада 2021.
  2. Бекет
  3. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 565 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 461 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  6. whp057.narod.ru Архівовано 6 січня 2008 у Wayback Machine.(рос.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.