Дерево Єссея

Дерево Єссея, Корінь Єссея — художнє уявлення родоводу Христа. Поширений мотив європейського мистецтва Середньовіччя. Представляє родовід Ісуса Христа починаючи від Єссея — батька царя Давида.

Найстаріша відома вітрина з Деревом Єссея у Кафедральному соборі Богоматері (Шартр), 1145.

Походження назви

Поняття Дерева Єссея походить від Книги пророка Ісаї, у якій пророк обіцяє народу Ізраїля месію, справедливого суддю та рятівника бідних — «І вийде паросток із пня Єссея, і гілка виросте з його коріння»[1].

Зображення

Деревом Єссея зображають родовід Ісуса Христа у вигляді дерева, що виростає з фігури Єссея — батька царя Давида. Єссей зображений в зазвичай лежачим та сплячим. Наступними від нього гілками розходяться галузки Давида та інших царів Ізраїлю та Юдеї. Завершує дерево зображення Діви Марії з дитиною Ісусом. Деякі інші зображення є спрощеними, проте передають основні елементи картини.

Примітки
  1. Іс. 11:1. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 13 листопада 2013.

Посилання

Séverine Lepape Étude iconographique de l'Arbre de Jessé en France du Nord du xive siècle au xviie siècle(фр.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.