Дерев'яні духові музичні інструменти

поперечний отвір у голівці оркестрової флейти

У лабіальних духових (від лат. labium — «губа») струмінь повітря вдувається через спеціальний поперечний отвір у голівці інструмента та розсікається об гострий край отвору, приводячи у коливання стовп повітря усередині трубки інструмента.

Серед інструментів симфонічного оркестру лабіальними є флейта та її різновиди — флейта-піколо, альтова і басова флейти. Лабіальними також блок-флейти та значна кількість народних інструментів, наприклад, українські сопілка та свирилі чи японська сякухаті.

кларнетовий мундштук з тростю

У язичкових духових (також лінгвальні; від лат. lingua — «язик») струмінь повітря вдувається через язичок (трость)[1], що закріплюється у верхній частині інструмента. При вдуванні повітря трость починає коливатися і збуджує коливання повітряного стовпа усередині інструмента. Трості бувають двох типів:

• • Одинарна трость являє собою тонку очеретяну пластинку, що закриває отвір у мундштуці інструмента, залишаючи в ньому вузьку щілину. При вдуванні повітря тростина починає вібрувати з великою частотою (порядку сотень герц), то відкриваючи, то закриваючи отвір у мундштуці. Вібрація трості передається стовпу повітря усередині інструмента, який також починає вібрувати, таким чином, відтворюючи звук.
  • Подвійна трость складається із двох тонких очеретяних пластинок, з'єднані одна з іншою, які при вдуванні повітря починають вібрувати, замикаючи і розмикаючи щілину, утворену ними самими.

Серед сучасних оркестрових інструментів одинарну трость мають кларнет та його різновиди — бас-кларнет, басетгорн, кларнет-піколо, а також саксофон в усіх його різновидах.

Подвійну трость мають такі оркестрові інструменти як гобой та його різновиди — англійський ріжок і гобой д'амур, фагот і контрафагот. Крім того подвійну трость мають рідко використовувані сарюзофони, старовинні бомбарда, шоломія і крумгорн, та ряд народних інструментів, таких як дудук, зурна.