Державний комітет України з промислової політики

Державний комітет промислової політики України (Держпромполітики України) — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Комітет вносить пропозиції щодо формування державної промислової політики у сфері машинобудування, військово-промислового комплексу, конверсії, металургійної, хімічної, легкої, деревообробної промисловості, виробництва дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо, забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання.

Державний комітет промислової політики України є правонаступником Міністерства промислової політики України.

Завдання Держпромполітики України

Основними завданнями комітету є:

  • підготовка пропозицій щодо формування державної промислової політики та забезпечення її реалізації;
  • розроблення прогнозних стратегічних напрямів структурної інвестиційної політики, аналіз фінансово-економічного стану розвитку промисловості України;
  • розроблення проектів державних програм розвитку промисловості України, координація їх виконання;
  • участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання розвитку промисловості України;
  • сприяння створенню правових та економічних умов, що стимулюють прискорення інноваційних та інвестиційних процесів у промисловості, налагодження міжнародних господарських зв'язків.[1]

Права Держпромполітики України

Комітет має право:

  • залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій(за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
  • представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;
  • одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
  • скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції[1].

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.