Дерма
Де́рма (лат. dermis, від грец. δέρμα — «шкіра»), ко́ріум (лат. corium, від грец. κόριον— «шкіра»), ку́тис (cutis) — шкіра, сполучнотканинна частина шкіри у хребетних тварин і людини, розташована між епідермісом і нижчими органами, з якими дерма більш або менш рухомо пов'язана за допомогою підшкірної пухкої сполучної тканини, часто багатої на жирові відкладення.
Будова дерми
Дерма розташована під епідермісом і відділена від нього базальною мембраною. Виконує переважно трофічну і опорну функції, що і визначає велика кількість волокон і капілярів.
Сосочковий шар
На зрізі представлений групою сосочків, що проникають в епідерміс. Сосочковий шар утворений пухкою волокнистою неоформленою сполучною тканиною . Переважають фібробласти і фіброцити, макрофаги і тучні клітини (тканинні базофіли), Т-лімфоцити. Петлі капілярів, що заходять у сосочки, мають форму шпильок.
Завдяки сосочкам, площа контакту дерми з епідермісом значно збільшується, що разом з великою кількістю капілярів сприяє його живленню. Велика кількість макрофагів, тканинних базофілів та інших імунокомпетентних клітин дозволяє реалізовувати захисну функцію системи імунітету.
Залежно від товщини шкіри, вираженість сосочкового шару може варіюватися.
Сітчастий шар
Сітчастий шар утворений щільною волокнистою неоформленою сполучною тканиною і утворює основну частину дерми. Має найпотужніші колагенові волокна, що формують характерну мережу (в'язь) і виконує, в основному, опорну функцію. Простір між волокнами заповнено аморфною речовиною, що синтезується фіброцитами. Вони пов'язані з колагеновими волокнами інтегринами, а з іншими фиброцитами з допомогою власних відростків. Підвищене фізичне навантаження стимулює їх до підвищеного синтезу міжклітинної речовини.
Гіподерма
Також іноді її називають підшкірна жирова клітковина. Розташовується безпосередньо під дермою і пов'язана з нею відносно рухливо. Утворена жировою тканиною з гіпертрофованими ліпоцитами, формує жирові часточки. Жирова тканина дозволяє гіподермі запасати поживні речовини і воду, а також брати участь у терморегуляції.
Література
- Дерма // Дебитор — Евкалипт. — М. : Советская энциклопедия, 1972. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 8).