Джам'ян Донйо Г'ялцен

Джам'ян Донйо Г'ялцен (тиб. འཇམ་དབྱངས་དོན་ཡོད་རྒྱལ་མཚན; 1310– 1344) — 13-й сак'я-трицзін (настоятель-правитель) школи Сак'я і 3-й данса-ченпо Тибету у 1342—1344 роках.

Джам'ян Донйо Г'ялцен
тиб. འཇམ་དབྱངས་དོན་ཡོད་རྒྱལ་མཚན
Народився 1310
Помер 1344
Вчителі Shyang Dodé Pald[1], Pang Lotsāwa Lodro Tenpad[1], Changsem Sönam Drakpad[1], Naza Drakpukpa Sonam Peld[1], Drak Khawa Drakpa Sengéd[1], Palden Sengéd[1], Palden Sengéd[1], Gyelse Tokme Zangpod[1], U Yukpa Rigpé Sengéd[1], Sönpa Chö Palzangpod[1] і U Yukpa Sönam Sengéd[1]
Відомі учні Dul Dzind[1], Tawen Kunga Rinchend[1] і Дампа Сонам Г'ялцен[1]
Посада Sakya Trizind
Конфесія Тибетський буддизм
Рід Khön clan of Sakyad
Батько Санпопал
Брати, сестри Q24832109?, Хацун Намхе Лекпа Г'ялцен, Дампа Сонам Г'ялцен, Кюнга Г'ялцен Пелсанпо, Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцен і Кюнга Лотро Г'ялцен

Життєпис

Походив з аристократичного роду Чжамьянгон з клану Кхен. Син Санпопала, сак'я-трицзін (настоятеля) школи Сак'я і данса-ченпо (старшого теократичного очільника) Тибету, та Мачіг Шонну Бум. Здобув класичну освіту школи Сак'я з тибетського буддизму. 1323 року при поділі батьківських володінь отримав ладран Рінченан та титул данса (настоятель-правитель).

З кінця 1320-х років з огляду на послаблення влади зведеного брата Джам'яна — данса-ченпо Хацуна Намхе Лекпи Г'ялцена — став виявляти все більш амбітні політичнінаміри. Водночас посилилася влада 4 тимпонів (темніків), що почали протистояння між собою.

1341 року виступив проти брата завдав тому поразки, а 1342 року змусив зректися влади данса-ченпо, яку сам Джам'ян Донйо Г'ялцен. Це визнав юаньський імператор Тоґон-Темур, оскільки вже не міг втручатися в справи Тибету через боротьбу в середині Китаю. Джам'ян Донйо Г'ялцен отримав китайський титул тайюань-гоші.

У 1343 році почалося повстання тимпона Чанчуби Г'ялцена.Також проти данса-ченпо виступили його зведені брати. Вплив і влада Сак'я ще більше руйнувалася. Помер 1344 року. Йому спадкував брат Дампа Сонам Г'ялцен.

Примітки
  1. Tibetan Buddhist Resource Center — 1999.

Джерела
  • Shoju Inaba, 'The lineage of the Sa skya pa: A chapter of the Red Annals', Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 22 1963
  • Luciano Petech, Central Tibet and the Mongols: The Yüan-Sa-skya period of Tibetan history. Rome 1990
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.