Джаугар

Джаугар (гінді जौहर) — це масове самоспалення жінок в Індії для уникнення полону, рабства чи зґвалтування армією нападника.[1][2] Іноді вбивство вчиняли їхні чоловіки, батьки або брати.[3] Деякі джерела свідчать про те, що жінки вчиняли самоспалення разом із дітьми.[4][5] Ця практика була поширена у північно-західних регіонах Індії, а найвідоміші джаугари сталися під час воєн між індуїстськими раджпутськими королівствами в Раджастхані та їхніми противниками.[6] Джаугар вчиняли під час війни, коли не було шансу на перемогу.

Церемонія джаугару 1567 року, малюнок Ембровза Дадлі в Hutchinsons History of the Nations, бл. 1910

Примітки
  1. John Stratton Hawley (1994). Sati, the Blessing and the Curse: The Burning of Wives in India. Oxford University Press. p. 189. ISBN 978-0-19-536022-6.
  2. Arvind Sharma (1988), Sati: Historical and Phenomenological Essays, Motilal Banarsidass Publ, ISBN 9788120804647, page xi, 86
  3. Eaton, R.M., (2019), India in the Persiante Age 1000-1765, p219. Great Britain: Allen Lane
  4. Margaret Pabst Battin. The Ethics of Suicide: Historical Sources. Oxford University Press. p. 285. "Jauhar specifically refers to the self-immolation of the women and children in anticipation of capture and abuse."
  5. Mary Storm. Head and Heart: Valour and Self-Sacrifice in the Art of India. Routledge. "The women would build a great bonfire, and in their wedding finery, with their children and with all their valuables, they would immolate themselves en masse."
  6. Mandakranta Bose (2014), Faces of the Feminine in Ancient, Medieval, and Modern India, Oxford University Press, ISBN 978-0195352771, page 26
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.