Джеймс Глісон

Глісон народився в Нью-Йорку в родині Міни (уроджена Кроліус; 1858—1931) і Вільяма Л. Глісона (1850—1909) [2] [3]. З юних років захоплювався театром, беручи участь в шкільних виставах. У 16 років вступив до лав армії США і три роки служив на Філіппінах.

Після служби він професійно зайнявся акторською кар'єрою, спочатку граючи протягом двох років на театральних сценах Лондона, а після повернення в США продовжив акторську кар'єру на батьківщині. У той же час він виступив як драматург і сценарист, п'єса якого були поставлені в багатьох театрах, в тому числі і на Бродвеї.

З початком Першої світової Глісон знову вступив до лав американської армії, в якій служив до закінчення війни.

У 1922 році Глісон дебютував на великому екрані, з'явившись в подальшому в більш ніж сотні фільмів, серед яких «Знайомтеся, Джон Доу» (1941), «А ось і містер Джордан» (1941, номінація на премію «Оскар» за кращу чоловічу роль другого плану), «Казки Манхеттена» (1942), «Миш'як і старі мережива» (1944), «Ключі від царства небесного» (1944), «Дерево росте в Брукліні» (1945), «Дружина єпископа» (1947) і «Ніч мисливця» (1955).

У 1905 році Глісон одружився з актрисою Люсілль Уебстер, яка взяла собі прізвище чоловіка. Через два роки у них народився син Рассел Глісон, який пішов по стопах батьків і став актором. У грудні 1945 року Рассел трагічно загинув, випавши з вікна четвертого поверху одного з готелів Нью-Йорка, де разом зі своїм полком очікував транспортування в Європу. Люсілль Глісон померла через два роки від серцевого нападу. Сам актор пережив дружину на 12 років і помер в квітні 1959 роки від астми у віці 76 років. Похований на кладовищі Святого хреста в Калвер-Сіті, Каліфорнія.