Джеймс Фіцджеральд, 1-й маркіз Кілдер

Джеймс ФітцДжеральд був сином Роберта ФітцДжеральда – ХІХ графа Кілдер та леді Мері – дочки Вільяма О’Браєна – ІІІ графа Інхіквін.

Джеймс ФітцДжеральд був депутатом парламенту Ірландії – Палати Лордів з 1741 року. У 1744 році він успадкував маєтки, замки та титули свого батька – ХІХ графа Кілдер. У 1746 році він був обраний до Таємної Ради Ірландії. У 1747 році він отримав титули віконта Лейнстер, лорда Таплоу з графства Бекінгем, пера Великої Британії, був обраний депутатом парламенту Великої Британії – Палати Лордів. У 1749 – 1755 роках Джеймс ФітцДжеральд був лідером Народної партії Ірландії, служив на посаді Генерального майстра боєприпасів в 1758 – 1766 роках, отримав звання полковника Королівської ірландської артилерії в 1760 році. У 1761 році він отримав звання генерал-майора, а в 1770 році звання генерал-лейтенанта.

У 1761 році він отримав титули графа Оффалі, маркіза Кілдер, пера Ірландії. У 1766 році він отримав титул герцога Лейнстер.

Джеймс ФітцДжеральд одружився з леді Емілі Леннокс, якій на той час було тільки 15 років. Леді Емілі Леннокс (6 жовтня 1731 - 27 березня 1814) - дочка Карла Леннокса – ІІ герцога Річмонд. Шлюб відбувся в Лондоні 7 лютого 1747 року. Вона походить родом від короля Англії Карла II і тому була родичкою короля Англії Георга III (всі вони були нащадками короля Англії та Шотландії Якова VI (Якова I). У Джеймса ФітцДжеральда та леді Емілі було дев'ятнадцять дітей:

• Джордж Фітцджеральд - граф Оффалі (15 січня 1748 – Річмонд-Хаус, 26 вересня 1765)
• Вільям Фітцджеральд – ІІ герцог Лейнстер (Аргінгтон-Палас, Пікаділлі, Лондон, 12 березня 1749 – Картон-Хаус, Кілдер, 20 жовтня 1804).
• Леді Керолайн Фіцджеральд (1750 - 1754).
• Леді Емілі Мері Фітцджеральд (15 березня 1751 - 8 квітня 1818) - вийшла заміж за Чарльза Кута – І графа Белломонт. У них було п'ятеро дітей, один син, який помер молодий (нар. 1776) і чотири дочки. Емілі померла в Пензанс, Корнуолл в 1818 році, після тривалої хвороби.
• Леді Генрієтта Фіцджеральд (1753 - 1763).
• Леді Керолайн Фітцджеральд (нар. і пом. 1755).
• Чарльз Фітцджеральд – І барон Лекейл (30 червня 1756 - 30 червня 1810).
• Леді Шарлотта Мері Гертруда Фітцджеральд (29 травня 1758 - 13 вересень 1836) - вийшла заміж за Джозефа Струтта, стала І баронесою Рейлі.
• Леді Луїза Бріджет Фіцджеральд (1760 - 1765).
• Лорд Генрі Фітцджеральд (30 липня 1761 - 8 липня 1829) – генерал, одружився з Шарлоттою Бойл. Нащадки мали прізвище Де Рос.
• Леді Софія Сара Мері Фіцджеральд (1762 - 21 березень 1845)
• Лорд Едвард Фітцджеральд (15 жовтня 1763 - 4 червня 1798).
• Лорд Роберт Стівен Фіцджеральд (1765 - 2 січня 1833) – дипломат, одружився з Софією Шарлоттою Філдінг.
• Лорд Джеральд Фітцджеральд (січень 1766 - 1788) – служив на флоті, загинув під час катастрофи корабля.
• Лорд Огастес Фіцджеральд (1767 - 1771).
• Леді Фанні Фіцджеральд (1770 - 1775).
• Леді Люсі Енн Фіцджеральд (1771 - 1851) – брала участь в повстанні за незалежність Ірландії в 1798 році, вийшла заміж за адмірала сера Томаса Фолі, який служив під командою лорда Нельсона. У них не було дітей.
• Леді Луїза Фіцджеральд (1772 - 1776).
• Лорд Джордж Симон Фітцджеральд (16 квітня 1773 - 1783) - визнаний як син лорда Кілдер, але насправді був біологічним сином наставника його брата - Вільяма Огілві.

Джеймс ФітцДжеральд помер в Лейнстер-Хаусі, Дублін, в листопаді 1773 року в віці 51 рік. Був похований в Кафедральному Соборі міста. Його наступником став його другий син – Вільям - маркіз Кілдер, хоча старший його син був ще живий. Герцогиня Лейнстер одружилась з коханцем Вільямом Огілві в 1774 році, але як і раніше називалась вдовою герцога - герцогинею Лейнстер. У неї було ще троє дітей від наступного чоловіка. Вона померла в Лондоні в березні 1814 року, у віці 82 роки.

У 1999 році Бі-Бі-Сі зняло популярний серіал «Аристократи». Роль Джеймса ФітцДжеральда зіграв Бен Даніелс.

• thepeerage.com Lt.-Gen. James FitzGerald, 1st Duke of Leinster
• leighrayment.com Irish House of Commons 1692-1800
• leighrayment.com Privy Counsellors - Ireland
• Webb, Alfred. "A Compendium of Irish Biography", page 191. Dublin: M.H. Gill & Son (1878)