Дженніфер Гарнер

Студенткою, Гарнер, крім виступів у літньому театрі, також продавала там квитки, будувала декорації, створювала костюми та прибирала.[10] Ще вона їздила по різних театрах, театральних фестивалях для участі у виставах та для роботи. Вона працювала в театрі Тімбер-Лейк у Маунт-Керроллі, штат Іллінойс у 1992 році. В театрі Барн в Августі (штат Мічиган) у 1993 році. На Шекспірівському фестивалі Джорджії в Атланті (штат Джорджія) у 1994.[11]

У 1995 році Гарнер переїхала у Нью-Йорк.[12] В перший рік у місті майбутня акторка влаштувалась дублеркою в театральній виставі і заробляла $150 на тиждень.[13]

Перша поява Дженніфер Гарнер на телеекранах відбулась в міні-серіалі «Зоя» (1995).[14]. Крім цього, у 1996 році вона з'явилась ще в 2 міні-серіалах, в незалежному короткометражному кіно та телевізійних юридичних драмах «Закон і порядок». У 1997 році Гарнер переїхала у Лос-Анджелес. Там вона отримала свою першу головну роль у телевізійному вестерні «Rose Hill» (1997). З 1997 до 1999 року включно акторка зіграла лише незначні епізодичні ролі в 11 серіалах та фільмах[15]

У 2000 році Гарнер вперше з'явилась в доволі успішному фільмі — в голлівудській комедії «Чувак, де моя машина?» разом з Ештоном Кетчером. У 2001 році акторка зіграла декілька епізодичних ролей: разом зі своїм чоловіком Скоттом Фолі в драмі «Час крадіжки» і роль медсестри у військовій драмі «Перл-Гарбор» . З 2001 до 2006 року акторка грала головну роль в шпигунському серіалі-трилері «Псевдонім (Alias)» (протягом усіх 5 сезонів).[15] За цей час її зарплатня зросла від початкових 40 тис. доларів за серію до 150 тис. доларів.[16] За свою роль акторка отримала премію Гільдії кіноакторів за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі, премію «Золотий глобус» за кращу жіночу роль у серіалі (і 3 номінації «Глобус»), а також отримала чотири номінації на премію «Еммі Праймтайм» за найкращу жіночу роль.[17]

Поки тривав показ серіалу «Псевдонім», Стівен Спілберг запронував Гарнер роль у фільмі «Впіймай мене, якщо зможеш». Режисер був переконаний, що «Гарнер стане наступною суперзіркою».[18].

Під час зйомок і показу серіалу, акторка знялась ще в одній стрічці — супер-геройському фільмі від Marvel Studios «Шибайголова», де вона зіграла Електру. Для цієї ролі вона 6 тижнів тренувалась і вчилась бойовим мистецтвам.[19]. Також у 2003 році Гарнер озвучила саму себе в епізоді «Сімпсонів». У 2004 отримала свою першу головну роль у фільмі: в романтичній комедії «Із 13 в 30». Вона зіграла дівчинку-підлітка, яка зранку після 13-го дня народження прокинулась у тілі себе, але 30-річної. У 2005 році акторка повторила свою роль Електри, але вже у повноцінному фільмі про цю героїню, проте фільм не отримав очікуваного успіху.[15]

У грудні 2005 року акторка народила доньку[20], тому до кар'єри повернулась в 2007 році. Першою її роллю була роль другого плану в фільмі «Джуно» (Гарнер зіграла майбутню прийомну матір Ванессу). Фільм отримав схвальні відгуки. Зокрема, Кайл Бьюкенен з журналу New York Magazine у своїй рецензії написав: «Сценарист Діабло Коді та режисер Джейсон Райтман майстерно використали вроджену людяність Гарнер як козир фільму»[21]. Критикиня Ліза Шварцбаум з Entertainment Weekly в рецензії на фільм зауважила, що «Гарнер ще ніколи не була милішою та симпатичнішою, ніж в цьому фільмі».[22] За цю роль акторка була номінована на 5 кінопремій[23].

Того ж року Дженніфер Гарнер зіграла спецагентку ФБР у фільмі «Королівство»(2007). Під час зйомок фільму акторка годувала дитину. Від виснаження і спеки Гарнер під час зйомок отримала тепловий удар.[24]

У листопаді 2007 — січні 2008 року Гарнер грала Роксанну в постановці «Сірано де Бержерак» (у театрі Річарда Роджерса на Бродвеї).[25] Готуючись до ролі, Гарнер багато працювала з вчителем вокалу, брала уроки хореографії та французької мови.[26] Театральні критики позитивно відгукнулись про виступ акторки.[27][28] Вистава була записана та демонструвалась на американському телеканалі PBS у 2008 році.[29]

У 2009 році Гарнер з'явилась у двох романтичних комедіях. Перша — «Привиди колишніх подружок», де вона зіграла головну роль разом з Меттью Мак-Конагей. Фільм отримав посередні відгуки глядачів та критиків. Зокрема, на сайті Rotten Tomatoes стрічка отримала «гнилий помідор» від критиків — рейтинг 28 % зі 100 %. Від глядачів відгуки і рейтинг був трохи кращий — 40 % зі 100 %.[30] Друга комедія 2009 року з участю Гарнер — «Винахід брехні». Цю стрічки критики оцінили трохи краще, ніж попередній фільм з участю акторки. Зокрема, критики зауважили, що «Гарнер знову довела, яка вона запаморочлива у комедіях»[31] та те, що «Дженніфер Гарнер ніколи не була кращою на екрані»[32]

На початку 2010-х у акторки був спад кар'єри і участь у не дуже вдалих фільмах. Зокрема, у 2010 Гарнер зіграла у фільмі День Святого Валентина. Хоч фільм отримав негативну реакцію критиків (за відгуками критиків фільм має «гнилий помідор» на сайті оцінок Rotten Tomatoes і рейтинг 18 %)[33], проте стрічка більш ніж окупилась. Світові касові збори склали понад 212 млн доларів.[34]

У 2011 акторка з'явилась ще в одному невдалому фільмі — «Артур». Фільм провалився і в прокаті, і по відгуках критиків та глядачів.[35]

У 2012 вийшов трохи успішніший фільм з участю Гарнер — драма «Дивне життя Тімоті Гріна». [36] В цьому фільмі акторка вперше зіграла роль матері. Саме переконливість Гарнер у ролі мами відзначили критики.[37]

Ще один не дуже успішний фільм з Гарнер, який також вийшов у 2012 році — «Масло». В цій комедії акторка зіграла надмірно конкурентну та амбітну жінку, яка брала участь у місцевому конкурсі скульптур з масла у маленькому містечку Айова. І хоч фільм отримав неоднозначні відгуки критиків, проте стосовно ролі Гарнер вони відгукувались переважно позитивно. Наприклад, Пітер Дебрюж з Variety зауважив, що це "найкраще використання комедійного таланту Дженніфер Гарнер на великому екрані з часів фільму «З 13 в 30».[38]

У 2013 Гарнер знову зіграла разом з актором Меттью Мак-Конагей. На цей раз — в драмі «Далласький клуб покупців». Акторка зіграла другорядну роль лікарки, яка лікує хворих на СНІД у Техасі в середині 1980-х років. Фільм отримав дуже схвальні відгуки кінокритиків та високий рейтинг від глядачів — на сервісі оцінки Rotten Tomatoes стрічка отримала рейтинг 92 % зі 100 % від критиків, і 91 % — від глядачів.[39] Високими були і касові збори, фільм в 11 разів окупив свій бюджет.[40] Акторка отримала номінацію на премію Гільдії кіноакторів і премії CinEuphoria Awards.[41]