Джеррі Стекгауз

На університетському рівні грав за команду Північна Кароліна (1993–1995). Грав у одній команді з Рашидом Воллесом, Джеффом Макіннісом та Шеммондом Вільямсом.

1995 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 3-м номером командою «Філадельфія Севенті-Сіксерс». Професійну кар'єру розпочав 1995 року виступами за тих же «Філадельфія Севенті-Сіксерс», захищав кольори команди з Філадельфії протягом наступних 3 сезонів. У першому сезоні Стекгауз набирав 19,2 очок за гру та потрапив до першої збірної новачків НБА. В наступному сезоні «Філадельфія» задрафтувала Аллена Айверсона і обоє набирали в середньому 44,2 очка за гру.

Протягом сезону 1997—1998 разом з Еріком Монтроссом перейшов до складу «Детройт Пістонс» в обмін на Тео Ретліффа та Аарона Маккі.

2002 року перейшов до «Вашингтон Візардс», у складі якої провів наступні 2 сезони своєї кар'єри.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Даллас Маверікс», за яку він відіграв 5 сезонів.

8 липня 2018 року був обміняний до «Мемфіс Гріззліс», проте був відрахований з команди на наступний день.[1] 17 січня підписав контракт до кінця сезону з «Мілуокі Бакс».[2]

23 жовтня 2010 року перейшов до складу «Маямі Гіт», а рівно через місяць був відрахований з команди.[3][4]

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Атланта Гокс», за яку він відіграв один сезон.

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Бруклін Нетс», до складу якої він приєднався 2012 року і за яку відіграв один сезон.[5]

2013 року почав працювати на Fox Sports Detroit, як коментатор матчів «Детройт Пістонс».

2015 року розпочав тренерську кар'єру, ставши асистентом головного тренера команди «Торонто Репторз», в якій пропрацював до 2016 року.

З 2016 по 2018 рік був головним тренером команди «Репторс 905». 2017 року привів її до титулу чемпіона Ліги розвитку НБА.

2018 року був призначений асистентом головного тренера команди «Мемфіс Ґріззліс».

В квітні 2019 року очолив студентську баскетбольну команду «Вандербілт Коммодорс».

• Офіційний вебсайт