Джефф Фостер (баскетболіст)

Фостер закінчив школу Джеймса Медісона в Сан-Антоніо в 1995 році. Приєднався до баскетбольної команди, будучи аж у випускному класі. На університетському рівні грав за команду Техас Стейт (1995—1999). На другому курсі, 1998 року в середньому набирав 12,8 очок і 10,2 підбирання і входив до складу Другої команди конференції Southland.[1]

1999 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 21-м номером командою «Голден-Стейт Ворріорс», які відразу його обміняли до «Індіана Пейсерз» на Вонтіго Каммінгса та майбутній пік першого раунду драфту.[2]

Фостер був невід'ємною частиною команди, яка стала чемпіоном Східної конференції у сезоні 1999—2000, незважаючи на те, що зіграв лише 19 матчів. Проте у своєму другому сезоні в НБА зіграв уже в 71 грі. Набирав в середньому 3,5 очка при 5,5 підбираннях.

Наступного сезону зіграв у всіх 82 іграх чемпіонату, набираючи 5,7 очка та 6,8 підбирань за гру.

В наступному сезоні поступився місцем у складі Бреду Міллеру, що призвело і до погіршення статистичних показників. Проте вже в сезоні 2003—2004, скориставшись обміном Міллера до «Сакраменто Кінгс», відвоював місце у стартовій п'ятірці та провів 82 матчі, 79 з яких у старті.[3] Згодом, кількість матчів у старті зменшувалась, проте Фостер залишався однією з перших опцій лавки запасних.

2012 року через постійні проблеми зі спиною, оголосив про завершення спортивної кар'єри.[4]

• Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на NBA.com