Джон Р. Райс

Джон Річард Райс (англ. John Richard Rice; 11 грудня 1895(18951211), Кук, Техас — 29 грудня 1980, Мерфрісборо, Теннессі) — американський баптистський проповідник, пастор. Засновник незалежної щотижневої баптистської газети «Меч Господній»

Джон Р. Райс
Народився 11 грудня 1895(1895-12-11)[1]
Помер 29 грудня 1980(1980-12-29)[1][2] (85 років)
Країна  США[3]
Alma mater Чиказький університет, Бейлорський університет, Southern Baptist Theological Seminaryd і університет Боба Джонсаd
Конфесія Баптизм

Життєпис

Джон Р. Райс народився в Техасі в 1895 році, син Вільяма Х. і Салі Елізабет Ля Прейд Райс, найстарший серед трьох братів. Віл Райс був невеличким бізнесменом, проповідником і членом законодавчих зборів штату «шанованим в своїй спільноті»[4]. Смерть матері Джона Райса у віці, коли йому було 6 років залишила глибокий слід в його житті[5].

В дванадцятирічному віці Райс прийняв Христа і приєднався до Південної Баптиської Церкви до якої належали його батьки. Після навчання в загальноосвітніх школах він отримав сертифікат викладача і сам почав навчати в місцевій початковій школі. В 1916 році Райс поступив в Декатський Баптиський Коледж в Декатур, Техас, приїхавши туди 120 миль на своєму коні. В 1918 році, його забрали в армію, але після повернення він поступив в Університет Бейлору, який закінчив у 1920 році. Райс закінчував Університет в Чикаго і був волонтером в Місії Пасифік Гарден, коли він був покликаний бути повністю у служінні, тому він повернувся до Техасу[6]. Він одружився з Люїс МакКлюр Кук, яку зустрів у Декаторі, і невдовзі після цього він вступив до Південно-Західної Богословської Семінарії.

Раннє служіння

Райс не закінчив свого курсу в семінарії, але в 1923 році його було назначено асистентом пастора Південної Баптиської церкви в Плеінв'ю, Техас. Протягом року він став старшим пастором в Шемрок, Техас, місто нафти, але в 1926 році він залишив пасторування заради проповідування Євангелія. Оселившись у Форт Ворті, він стає неофіційним партнером яскравого і авторитарного фундаменталіста Дж. Франка Норіса, пастора Першої Баптистської Церкви, яка готувалася покинути Південну Баптистську Конвенцію. Сам Райс покинув Південних баптистів у 1927 році.

Протягом наступних декілька років, Райс проводив серії успішних пробуджень в Техасі, які організовував Норіс. Райс проводив євангелізації і потім організував з нових християн щонайменше пів десятка церков з іменем «Фундаментальні баптисти», назва пішла з партнерства з Норісом[7]. В липні 1932 року, Райс влаштував євангелізаційну кампанію в Ок Кліф Далас, де сотні людей прийняли Христа. Там Райс організував Храм Фундаментальних Баптистів. Але замість того щоб рухатися далі, він пасторував церкву більше семи років. Зібрання з більше 1000 членів збудувало два будинки, один з яких був зруйнованим пожежею[8]. Коли Райс відмовився прогинатися під волю Норіса, старий чоловік погрожував і потім порочно атакував його в публікації. Незважаючи на те, проповіді Райса продовжували містити його учительські сенсації з темами такими як «Дикий овес Далласу — Як люди Далласу сіяли його і як вони пожинають», «Танець — Дитина Дому Розпусти, сестра азартних ігор і п'янства, мати похоті — дорога в пекло!» і «Хворі, гнилі тіла з невмираючої личинки і незаморожений вогонь пекла»[9]

Райс вірив, що місією церков було «не піклуватися про християн» але «завойовувати душі».

Особистість

Райс надзвичайно важко працював і дуже рідко брав відпустку. Одного разу він підрахував, що він був далеко від дому тридцять років за своє сорокап'ятирічне служіння. Його книга «Дім, побачення, шлюб та діти» була написаною у дорозі, один розділ був продиктований в поїзді між Чикаго і Олбані, більшість з інших — під час очікування на літак до ЛаГардія. Донька, котра взяла академвідпустку в коледжі, щоб грати на фортепіано для Райса на двох великих пробудженнях, також друкувала і записувала манускрипт останніх розділів книги. Він стверджував, що його хобі було — працювати з деревом, але навіть маючи всі необхідні для цього інструменти він ніколи не мав часу користуватися ними. Цегляна кімната позаду його будинку, яка була призначена для роботи з деревом зрештою використовувалася як склад[10].

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. LIBRIS — 2009.
  4. Howard Edgar Moore, «The Emergence of Moderate Fundamentalism: John R. Rice and 'The Sword of the Lord,'» Ph.D. dissertation, George Washington University, 1990, 26.
  5. «I remember the November day when we laid her body away….The rain beat down upon us and a friendly neighbor held an umbrella over our heads. O death! death! DEATH! All the years my lonely heart has known the reality of death.» «What Will Happen When Jesus Comes?» The Sword of the Lord (December 3, 1943), 4.
  6. Rice later recalled that although he had participated in evangelistic ministry, he knew «very little about the Bible» and had «absorbed a great deal of evolutionary teaching» from his college courses. In 1921 he had a long conversation with William Jennings Bryan and realized that «both evolution and the Bible could not be true and that modernism was a deadly enemy of true Christianity.» "Surrendered to Preach at Pacific Garden Mission: Dr. John R. Rice Tells About How He Came to be a Preacher, " Sword of the Lord, December 25, 2009), 3; "How I Went to College, « Sword of the Lord,» June 17, 2016, 4.
  7. Moore, 132.
  8. No cause was ever assigned to the fire, which completely destroyed the uninsured building. Moore suggests that Norris may have been responsible for having the church burned. Moore, 125-26.
  9. Viola Walden, John R. Rice: The Captain of Our Team (Murfreesboro, TN: Sword of the Lord Publishers, 1990), 34. In 1940, Rice offered advice to revivalists: «Preach on booze. Preach on the scarlet sin, adultery…. Preach on the dance, tell people that it is rotten as sin….Preach on the movies…made by vile, lewd people, holding up rotten moral standards, breaking down respect for marriage, pure love, hard work, God and the Bible…. Preach against lodges…. Preach against evolution and false cults. Preach on death, sin, Hell, judgment! Such preaching with boldness, with love, with tears, with Scripture, with faith, will bring great revivals, will save hardened sinners.» "Evangelistic Preaching, « The Sword of the Lord, (September 20, 1940), 2.
  10. Walden, 262, 286-287.

Література
  • Fred Barlow, "A Brief Biography of Dr. John R. Rice, Giant of Evangelism, " Sword of the Lord (September 22, 2006).
  • Howard Edgar Moore, «The Emergence of Moderate Fundamentalism: John R. Rice and The Sword of the Lord,» Ph.D. dissertation, George Washington University, 1990.
  • Robert L. Sumner, Man Sent from God: A Biography of Dr. John R. Rice (Grand Rapids: Eerdmans Publishing Company, 1959).
  • Viola Walden, John R. Rice: The Captain of Our Team (Murfreesboro, TN: Sword of the Lord Publishers, 1990)
  • F. Lionel Young III, «To the Right of Billy Graham: John R. Rice's 1957 Crusade Against New Evangelicalism and the End of the Fundamentalist-Evangelical Coalition.» Th.M. Thesis, Trinity Evangelical Divinity School, 2005.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.