Джордж Фредерік Воттс

Джордж Фредерік Воттс (англ. George Frederic Watts; 23 лютого 1817 — 1 липня 1904) — англійський художник-символіст і скульптор Вікторіанської доби. Воттс став відомим завдяки своїм алегоричним роботам, таким як «Надія» та «Любов і життя». Ці картини мали стати частиною епічного циклу «Будинок життя», де мовою символів зображені емоції і бажання.

Джордж Фредерік Воттс
George Frederic Watts

Народження 23 лютого 1817(1817-02-23)
Мерілебон, графство Міддлсекс, Англія
Смерть 1 липня 1904(1904-07-01) (87 років)
  Комптон, графство Суррей, Англія
Поховання Compton Village Cemeteryd
Національність Британець
Країна  Сполучене Королівство
Жанр Живопис, скульптура
Навчання Вільям Бенес
Королівська академія мистецтв
Діяльність художник, скульптор
Напрямок Символізм
Член Королівська академія мистецтв
Твори Q17491390?, Q17492586? і Hoped
Батько George Wattsd[1]
У шлюбі з Ellen Terryd[2] і Mary Fraser Tytlerd[2]
Нагороди Орден Заслуг
 Джордж Фредерік Воттс у Вікісховищі

Біографія

Батько Воттса був настроювачем і виробником фортепіано. У десять років майбутній художник став учнем скульптора Вільяма Бенеса, захоплено вивчав Мармури Парфенона. У вісімнадцять років поступив до Школи мистецтв при Королівській академії, навчався там недовго. Першою роботою, яка принесла Воттсу популярність, стала картина «Тріумфальна хода Каратакуса вулицями Риму» (1842). Цей твір переміг в конкурсі, що проводився у Вестмінстерському залі Парламенту. Отримана премія у 300 фунтів дала йому можливість здійснити в 1843—1847 роках подорож до Італії, де під впливом шедеврів мистецтва античності і Відродження сформувався стиль Воттса. По поверненні з Італії Воттс прославився як портретист і майстер масштабних алегоричних композицій. Сам художник стверджував, що його мистецтво звернуто насамперед до цінителів-інтелектуалів, а головним завданням вважав прагнення до правди і краси через порушення уяви людини. Дружив з прерафаелітами, які відвідували салон Прінсеп в Кенсінгтоні, сам не належав до цієї течії, однак його ранні роботи несуть відбиток їх стилістики.

Галерея
  • Сер Галахад
  • Автопортрет
  • Паоло і Франческа
  • Фея Морґана
  • Орфей і Еврідіка
  • Суд Паріса
  • Портрет Джорджа Мередіта
  • Фізична енергія
  • Данте Габрієль Росетті
  • Henry Thoby Prinsep
  • Автопортрет, 1864
  • Сер Леслі Стівен, 1878
  • Марі Фокс з Іспанським пойнтером, бл. 1854
  • Поранена чапля, 1837
  • Добрий самарянин
  • Портрет Луїса Дечарса
  • Вибір, бл. 1864

Див. також

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Kindred Britain
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.