Джо-Макс Мур

Джо-Макс Мур (англ. Joe-Max Moore, нар. 21 лютого 1971, Талса, США) — колишній американський футболіст, який грав у трьох чемпіонатах світу за збірну США. Грав в Англії, Німеччині та США. Завершив кар'єру в команді «Нью-Інгленд Революшн». За збірну США зіграв 100 матчів і забив 24 голи.

Джо-Макс Мур
Особисті дані
Народження 23 лютого 1971(1971-02-23) (50 років)
  Талса
Зріст 170 см[1]
Громадянство  США
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1990—1992 «УКЛА Брюїнс»
Професіональні клуби*
1994—1995 «Саарбрюкен» 25 (13)
1995—1996 «Нюрнберг» 27 (8)
1996—1999 «Нью-Інгленд Революшн» 90 (49)
1997 →  «Емелек» 0 (0)
1999—2002 «Евертон» 52 (8)
2003—2004 «Нью-Інгленд Революшн» 19 (4)
Національна збірна
1992—2002  США 100 (24)
Кубок конфедерацій
Бронза Мексика 1999
Панамериканські ігри
Золото Гавана 1991футбол
Золотий кубок КОНКАКАФ
Бронза США 1996
Срібло США 1998

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Ранні роки

Мур народився у місті Талса, Оклахома. У віці 14 років переїхав у Ірвайн, Каліфорнія, де грав у футбол за середню школу. Після школи грав у Національній асоціації студентського спорту за Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі[2]. Тут також грали його майбутні партнери по збірній: Бред Фрідель, Кріс Гендерсон і Кобі Джонс. На першому курсі він забив 11 м'ячів, тим самим допоміг команді виграти чемпіонат. За всю кар'єру в коледжі він забив 38 м'ячів і віддав 24 результативних передач в 65 іграх.

Виступи в Німеччині

У липні 1994 року перейшов в клуб другого німецького дивізіону «Саарбрюкен», за який в 25 матчах забив 13 м'ячів. У 1995 році перейшов В німецький «Нюрнберг». За «Нюрнберг» зіграв 25 матчів в яких забив 8 м'ячів.

«Нью-Інгленд Революшн»

В 1996 році перейшов клуб «Нью-Інгленд Революшн», який виступав у Major League Soccer (MLS). За 4 роки, проведені в клубі, він став найкращим бомбардиром. Найгіршим був 1997 рік, де він отримав травму і зіграв лише 11 матчів, забивши 4 м'ячі. Крім того листопаді-грудні 1997 року перебував в оренді у еквадорському клубі «Емелек».

«Евертон»

Успіхи на батьківщині привели до повернення Мура в Європу, на цей раз в англійську Прем'єр-лігу, в «Евертон», куди він перейшов у листопаді 1999 року. «Евертону» Мур дістався безкоштовно. Контракт з клубом був підписаний на 3,5 роки із зарплатою приблизно в 600 000 доларів за сезон[3].

Мур вдало дебютував, забивши в 5 іграх 5 м'ячів. Однак поволі ставав все менш і менш ефективним. В підсумку Мур, який страждав від травми коліна, в грудні 2002 року розірвав контракт за взаємною згодою.

Завершення кар'єри

2003 року повернувся в «Нью-Інгленд Революшн». У тому сезоні переніс кілька травм, зігравши лише в 16 матчах, в яких забив 4 м'ячі. У 2004 році був його останній сезон, в якому він провів 3 гри і не забив жодного гола. Мур планував повернутися у 2005 році, але знову пошкодив коліно. 25 січня 2005 року оголосив про завершення кар'єри[4].

Національна команда

Під час навчання в коледжі Мур почав грати за збірну. У 1989 році він був частиною збірної США U-20, яка посіла п'яте місце на молодіжному чемпіонату світу (U-20) у 1989 році. У 1991 році Мур забив переможний гол у матчі проти збірної Мексики на Панамериканських іграх, і допоміг своїй команді виграти золоті нагороди турніру.

У 1992 році Джо-Макс був членом олімпійської збірної США, яка не змогла вийти з групи на турнірі.

Після сезону 1992 року Мур підписав контракт з національною командою США. Починаючи з 1988 року Федерація футболу США почали підписувати топ-гравців США, що зробило національну збірну США де-факто професійним клубом. Перша поява Мура у збірній США відбулась проти Канади 3 вересня 1992 року. У складі збірної США Мур взяв участь у чемпіонаті світу 1994 року, але не з'являвся на полі, після чого зіграв і на двох наступний «мундіалях», з'являючись в обох турнірах. На останньому турнірі Мур став шостим гравцем в історії збірної США, який провів за неї 100 матчів, зігравши в матчі проти Польщі в останньому матчі групового етапу. Цей матч став останнім для Мура у футболці збірної. Його 24 голи за США зробили його шостим в історії гравцем, випереджали його лише Лендон Донован, Клінт Демпсі , Ерік Віналда, Браян Макбрайд і Джозі Алтідор.

Примітки
  1. https://toffeeweb.com/players/profiles/MooreJM.php
  2. Joe-Max Moore back in crucial role for USA. USA Today. 15 червня 2001. Процитовано 14 вересня 2012.
  3. Moore's assignment to Everton is complete, he signs $2.3 million pact. soccertimes.com. 11 листопада 1999. Архів оригіналу за березень 3, 2016. Процитовано 14 вересня 2012.
  4. Joe-Max Moore #9. Архів оригіналу за January 9, 2005.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.