Джо Сміт (баскетболіст)

Сміт (ліворуч) у грі за «Чикаго» іде в прохід проти Кріса Веббера, 2008

Сміт у грі за «Клівленд»

Починав грати у баскетбол у команді старшої школи Метью Фонтейна Морі (Норфолк, Вірджинія). На університетському рівні грав за команду Меріленд (1993–1995).

1995 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 1-м номером командою «Голден-Стейт Ворріорс», випередивши таких майбутніх зірок як Кевін Гарнетт, Антоніо Макдаєсс, Рашид Воллес та Джеррі Стекгаус. За підсумками свого дебютного сезону був включений до першої збірної новачків, а також зайняв третє місце у голосуванні за найкращого новачка року, поступившись Деймону Стадемаєру та Арвідасу Сабонісу.

Зігравши два з половиною роки в лізі, попросив обмін, мотивуючи це бажанням повернутися на Східне узбережжя. Тому в сезоні 1997-1998 разом з Браяном Шоу був обміняний на Кларенса Везерспуна та Джима Джексона до «Філадельфія Севенті-Сіксерс». Після цього статистичні показники Сміта значно погіршились та більше ніколи не були такими, як в перші сезони у складі «Ворріорз».

1999 року перейшов до «Міннесота Тімбервулвз», у складі якої провів наступний сезон своєї кар'єри, виступаючи пліч-о-пліч з Кевіном Гарнеттом. Після сезону 1999-2000 разом з виконавчим директором «Міннесоти» Кевіном Макейлом став учасником скандалу, пов'язаного з порушенням стелі зарплатні клубом. Виявилось, що Макейл пообіцяв Сміту багатомільйонний контракт у відповідь на підписання останнім контракту за заниженою вартістю, щоб допомогти клубу підписати ще кількох баскетболістів. Про це порушення дізнались у лізі, тому останній рік контракту Сміта було анульовано, а у Міннесоти забрали п'ять драфт-піків першого раунду (проте згодом два з них повернули), оштрафувавши її при цьому на 3,5 млн. доларів.[1] Такі санкції боляче вдарили по франшизі у далекостроковій перспективі, адже клуб не зміг найближчі роки підписувати молодих талантів.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Детройт Пістонс», за яку він відіграв один сезон в ролі гравця запасу.

2001 повернувся до «Міннесота Тімбервулвз», де відіграв два роки.

2003 року перейшов до «Мілуокі Бакс», у складі якої провів наступні 3 сезони своєї кар'єри.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Денвер Наггетс», за яку він відіграв 11 матчів перед тим, як разом з Андре Міллером був обміняний до «Філадельфія Севенті-Сіксерс» на Аллена Айверсона.

2007 року перейшов до «Чикаго Буллз», у складі якої провів наступний сезон своєї кар'єри.[2] В середньому набирав 11 очок та 5 підбирань за гру протягом періоду в Чикаго.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Клівленд Кавальєрс», за яку він відіграв залишок сезону 2007-2008.

З 2008 по 2009 рік грав у складі «Оклахома-Сіті Тандер».[3]

Частину 2009 року виступав у складі «Клівленд Кавальєрс».

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Атланта Гокс», за яку він відіграв один сезон.[4]

10 вересня 2010 року підписав контракт з «Нью-Джерсі Нетс».[5]

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Лос-Анджелес Лейкерс», до складу якої він приєднався 15 грудня 2010 року і за яку відіграв один сезон, після чого завершив професійну кар'єру, яка тривала 16 років.[6]

9 червня 2015 року допомагав Олексію Леню на перед-драфтових тренуваннях. Розглядався тоді як один з кандидатів на посаду тренера «Фінікс Санз» з розвитку гравців, проте так і не був затверджений у цій ролі.[7]

Під час свого перебування у складі «Оклахома-Сіті Тандер» записав музичний сольний альбом у стилі реп.[8]

• Профіль гравця на NBA.com (англ.)