Дизруптивний добір
Дизрупти́вний (розрива́ючий) добі́р — форма природного добору, яка проявляється у знищенні особин із середньою нормою реакції та збереженні крайніх відхилень від неї.
Механізм дії та наслідки
Дія дизруптивного добору відбувається тоді, коли умови зовнішнього середовища настільки змінились, що основна маса виду втрачає адаптивність, а переваг набувають особини з крайніми відхиленнями від середньої норми. Саме ці відхилення і відіграють адаптивну роль у нових умовах. Кількість таких форм швидко збільшується і на базі одного виду внаслідок дивергенції формується декілька нових.
Дизруптивний добір також виникає, коли жодна з груп генотипів виду не отримує абсолютної переваги в боротьбі за існування через одночасне існування на одній території різноманітних умов. У результаті в одних умовах відбирається одна якість ознаки, в інших — інша, що веде до посилення поліморфізму в межах популяцій.
Таким чином, наслідком дії дизруптивного добору в одних випадках є утворення декількох форм з однієї вихідної; в інших — виникнення поліморфізму популяції.
Норма реакції до початку дії добору (зображений стрілочкою)
У результаті дії дизруптивного добору виникає дві нові форми з однієї вихідної
Приклади
- Комахи невеликих океанічних островів. Ч. Дарвін звернув увагу, що комахи — мешканці невеликих океанічних островів або добре літають, або зовсім не мають крил. Це пояснюється тим, що, комахи раптовими поривами вітру зносились в море; зберігались лише ті, які або могли протидіяти вітру, або зовсім не літали. Добір у цьому напрямі привів до того, що на острові Мадейра із 550 видів жуків 200 видів — не літають.
- Поліморфізм забарвлення черепашки наземного равлика Cepaea nemoralis. У цього виду існує декілька морф, що відрізняються за кількістю смуг на черепашках і ступенем пігментованості устя. У лісах, де ґрунт коричневого кольору, частіше зустрічаються особини з коричневим та рожевим забарвленням черепашки. На ділянках з грубою жовтою травою переважає жовте забарвлення черепашки. Таким чином, добір у цьому випадку підтримує генетичний поліморфізм.
Див. також
Література
- Корж О. П. Основи еволюції. Навчальний посібник. — Суми : Університетська книга, 2006. — 380 с.
- Георгиевский А.Б. Дарвинизм. — М. : Просвещение, 1985.
- Яблоков А.В., Юсуфов А.Г. Эволюционное учение. — М. : Высш. школа, 1989.