Диз'юнктивні дислокації
Диз'юнктивні дислокації (порушення), (рос. дизъюнктивные дислокации, англ. disjunctive break, disturbance, fracture, нім. Disjunktivbrüche m pl, Disjunktivstörungen f pl) — порушення первинного залягання верств гірських порід із розривом їх суцільності. Це розломи, тріщини, поверхні сповзання тощо. Пов’язані переважно з гороутворюючими та складкоутворюючими рухами. За походженням Д.п. поділяють на нетектонічні і тектонічні. По відношенню до складчастих та ін. тектонічних структур можуть бути крайовими або граничними, внутрішніми і наскрізними, за глибиною проявів – приповерхневими або глибинними.
Класифікація
Відомі генетичні, геометричні, змішані і ін. класифікації. Деякі з них названо за прізвищами їх авторів, наприклад, геометричні класифікації П.К.Соболевського, В.І.Баумана, І.М.Ушакова тощо.
Класифікація П.К. Соболевського
Найбільш зручною і повною є геометрична класифікація П.К.Соболевського. В ній тип порушення визначається в залежності від кута β, відрахованого за напрямом, протилежним напрямові годинникової стрілки, від лінії падіння зміщувача до напряму переміщення порід висячого боку (умовно вважається, що породи лежачого боку нерухомі).
Основні типи порушень
Розрізнюють чотири основних типи порушень (скид, підкид, зсув, перезсув) та чотири проміжних (скидо-зсув, скидо-перезсув, підкидо-зсув, підкидо-перезсув). При пологому падінні зміщувача вживають спрощену класифікацію, для якої всі порушення в бік падіння зміщувача називають скидами, а в бік підняття – насувами. При скиді породи висячого боку, які лежать вище поверхні зміщувача, пересуваються по ній вниз поверхнею розриву.
Перезсув – порушення залягання гірських порід з розривом їх суцільності і горизонтальним переміщенням порід висячого боку в напрямі, протилежному напрямку простягання зміщувача.
Зсув – горизонтальне переміщення порід висячого боку в напрямі простягання зміщувача.
Геометричні параметри порушень
Геометричні параметри Д. — лінійні і кутові величини, що характеризують розміри, форму і положення розривної структури диз’юнктиву у надрах:
- простягання і падіння блоків α і δ; те ж, зміщувача А и Δ;
- те ж, лінії обриву α і α0;
- кут диз’юнктива v — кут між зміщувачем і блоком в бік переміщення останнього;
- напрямок вектора відносного переміщення в площині зміщувача;
- амплітуда диз’юнктиву а (р, h, d, I, m), тут а — загальне позначення амплітуди;
- р, h, d — амплітуда з відповідно по нормалі до крил, по вертикалі і по горизонталі навхрест простягання блоків (характерні для диз’юнктивів з подвоєнням (перекриттям) блоків);
- I — амплітуда диз’юнктива по горизонталі, паралельно лінії простягання зміщувача за зоною останнього (характерна для диз’юнктивів з розтяжкою блоків);
- m — потужність зони зміщувача по нормалі до зміщувача.
Визначення амплітуди диз'юнктиву
Амплітуда диз'юнктиву — відстань висячого крила (висячого боку) диз'юнктиву Рв відносно лежачого крила (лежачого боку) Рл в характерному чи заданому напрямку. В залежності від напрямку, за яким визначають відстань між крилами, розрізняють такі А.д.:
- стратиграфічну або нормальну (N — відстань між крилами покладу, яка визначена по нормалі до поверхні пласта);
- вертикальну (h — відстань між крилами чи їх продовженням у вертикальному напрямку) :
- h=N/cos δp
- горизонтальну (l — найкоротша горизонтальна відстань між крилами, яка вимірюється навхрест простягання крил):
- l=N/sin δp
- за простяганням зміщувача (L — горизонтальна відстань між зміщеними крилами), вимірюється у площині змішувача:
- L=l/sin ω=N/sin δp sin ω
де ω — різниця кутів простягання площин крила і зміщувача, δр — кут падіння крил.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.