Династія Тхакурі

Тхакурі належали до раджпутського клану, який напркиінці VI ст. перебрався до Держави Лічхавів, де зайняв провідне становище за часів Амшувармана, який у 605 році навіть зміг стати маграджею. Смерть останнього 621 року поклала край впливу тхакурів, хоча низка представників клану до середини VII ст. боролася за владу. Зацим підклани тхакурів стали поширюватися вгималайських князівствах, в подальшому проникли навіть до Кашміру.

750 року Держава Лічхавів стала частиною імперії Пала. Магараджи з Лічхавів зумівли певніше тримати трон. Поразки імперії Пала у 870-х роках від Гуджара Пратіхарів послабило цю державу. Рагавадева Тхакурі ймовірно за підтримки Гуджара, що в значній мірі спиралися на раджпутів, 879 року повалив Манадеву IV, останнього з Лічхавів. 20 жовтня 879 року він оголосив «епоху Непалу».

Пропанування перших Тхакурі обмаль відомостей. Припускають, що вони визнавали зверхність гуджара-Пратіхарів. Є згадки про розбудову міст, зведення індуїстських храмів. Все більшого значення набувало торгівельне місто Катманду. На початку панування магараджи Гунакамадеви у 850-х роках внаслідок послаблення держави Гуджара-Пратіхарів вдалося здобути незалежність. При цьому зберігалися дружні відносини з Гуджара.

У другій половині XI ст. через припинення головної лінії династії владуу спадкувала молодша гілка, що перенесла столицю до Нувакота. З цього часу починаються конфлікти між буддистами і брагманами. Незважаючи на це держава досягла політичного і економічного піднесення запанування Шанкарадеви. Втім того 1080 року було повалено представником головної лінії Бамадевою.

За наступників Бамадеви посилюється влада знаті. Водночас починаються війни з державою Карната. Підцієї загрозою Шивадеві III вдалося відновити міць держави та владумонарха. Були проведенні економічні реформи, зокрема грошова — впроваджено золоту (шиваку), срібну (дам) і мідну (пайс) монети. Водночас відбувається активне будівництво,

1126 року після смерті Шивадеви II починається нове послаблення династії, представники якої правили короткий термін й часто змінювалися. Зрештою близько 1200 року Тхакурі було повалено династією Малла, ймовірно за підтримки держави Карната.

• Рагавадева (879—?)
• Джаядева III
• Вікрамадева
• Нарендрадева ІI (?—949)
• Гунакамадева II (949—994)
• Удаядева (994—?)
• Нірбхаядева (?—1008)
• Рудрадева I (1008—1015)
• Бходжадева або Бхоладева (1015—1024)
• Лакшмікамадева I (1024—1040)
• Віджаякамадева I (1040—1059)
• Баладева II (1059—1064)
• Падмадева або Прад'юмнакамадева (1064—?)
• Нагараджунадева (?—1067)
• Шанкарадева III (1067—1080)
• Бамадева або Вамадева (1080—1090)
• Харшадева (1090—1099)
• Шивадева III (1099—1126)
• Махендрадева або Індрадева (1126—?)
• Манадева V (?—1135)
• Нарендрадева III (1135—1146)
• Анандадева (1146—?)
• Рудрадева II (?—1176)
• Амрітадева (1176—?)
• Ратнадева (?—1180)
• Сомешварадева (?—1187)
• Гунакамадева III (1187—1193)
• Лакшмікамадева II (1193—1196)
• Віджаякамадева II (1196—1200/1201)

Представники правлячої династії та знать сповідували різні форми індуїзма, хоча буддизм не заборонявся, зокрема зведено віхари Навабахал і Хемаварна. За правляння магарджи Лакшмікамадеви впроваджується культ кумарі. Також поширені були культи Нагів і Васукі.

• Pal, Pratapaditya (1985). Art of Nepal: A Catalogue of the Los Angeles County Museum of Art Collection. University of California Press. ISBN 978-0-520-05407-3.
• Rishikesh Shaha, Ancient and Medieval Nepal (1992). Manohar Publications, Nova Delhi. ISBN 81-85425-69-8.
• Stiller, Ludwig (1993): Nepal: growth of a nation, HRDRC, Kathmandu, 1993, 215pp.