Дипломований чарівник

Гарольд Ши (Harold Shea), психолог і науковий працівник Гарейденського інституту, абсолютно не задоволений своїм життям. Прагнучи якось вирватися зі світу повсякденності і нудьги, він часто змінює хобі, то катаючись на лижах, то займаючись верховою їздою і фехтуванням, у результаті заробивши славу «малість чокнутого» серед друзів і колег. Одного разу, скориставшись відкриттям свого друга і наукового керівника, доктора Ріда Чалмерса, він вирішує відправитися в подорож у паралельний світ. По думці Чалмерса існує нескінченна безліч світів з нескінченною безліччю варіантів законів фізики, у тому числі й ті, що допускають існування магії. Серед цієї нескінченної безлічі світів цілком можуть знайтися й ті, які, як прийнято вважати, існують лише в людській уяві — світи, де правлять безсмертні боги-олімпійці, де події Троянської війни відбувалися саме так (чи майже так) як описано в Іліаді. А проникнути у ці світи дуже просто — достатньо лише переконати, у першу чергу самого себе, що цей світ з усіма його законами дійсно існує. Кожна з повістей та оповідань циклу «Дипломований чарівник», описує одну з подорожей Гарольда Ши у різні світи.

У повісті «Ревуча труба» Гарольд намагається відвідати легендарний ірландський епос про Кухуліна та королеву Медб. Однак, схоже, у розрахунки вкралася якась помилка і, несподівано для себе, Гарольд опиняється у світі скандинавських міфів. Рагнарок вже не за горами, аси збираються на війну і Гарольду волею-неволею доводиться до них приєднатися. За основу сюжету автори повісті обрали легенду про одну з подорожей бога грому і бурі Тора в країну велетнів-єтунів, у пошуках свого бойового молота, М'єльнира. Мандруючи в компанії богів, Тора, Локі і слуги Тора, Т'яльфи, сподіваючись на речі, принесені із свого світу, Гарольд оголошує себе могутнім чаклуном (ворлоком). Однак незабаром самозваний чаклун з'ясовує, що в цьому світі револьвер не стріляє, сірники не горять а довідник для бойскаутів за виживання в диких умовах не читається — прибувши в цей світ і якимось чином оволодівши місцевою мовою і письмом, Гарольд зовсім розучився говорити і читати по-англійськи. Однак незабаром Гарольду вдається реабілітуватися — усвідомивши закони цього світу і оволодівши справжньою магією, йому вдається знайти викрадений М'єльнир і, у кінці кінців, значно підвищити шанси богів у майбутньому Рагнареке. У фіналі повісті, чарівниця-велетка Груя, з криком «Провалюй, звідки прийшов!» кидає в Гарольда грудку снігу і той, на превеликий подив його колег з інституту, що його розшукують, матеріалізується у власній квартирі.

У повісті «Математика чарівництва» Гарольд і Рід Чалмерс відправляються у світ «Королеви фей» — алегоричної поеми Едмунда Спенсера. У цьому світі править магія і закони лицарства, доведені до абсурду. Гарольд і Чалмерс з перемінним успіхом вивчають закономірності і закони чарівництва, попутно розкриваючи змову Ордену Магів проти королівства, а Гарольд зустрічає свою любов — рудоволосу лучницу Бельфебу. У фіналі повісті Гарольд і Бельфеба потрапляють у пастку мага Долона. Гарольд застосовує розроблене Чалмерс спеціальне заклинання проти чаклунів, незважаючи на попередження про можливі «побічні ефекти». Долон гине, а Гарольд і Бельфеба знову ж матеріалізуються в квартирі Ши. Чалмерс залишається в Королівстві фей зі своєю коханою, леді Флоримель — жінкою створеною з снігу і магії.

Третя, заключна повість циклу, «Залізний замок» заснована на світі поеми Лудовико Аріосто «Несамовитий Роланд»[1]. Одружившись на Бельфебе, Гарольд вирішує було заспокоїтися, проте в його життя знову втручається магія. Чалмерс, який мандрує по світах у пошуках засобу здатного перетворити леді Флоримель у живу людину, потрапляє в полон до чарівника Атланту де Карен — одного з персонажів «Несамовитого Роланда». Чалмерс намагається викликати собі на допомогу Гарольда, але закликає, чомусь, спочатку одну Бельфебу а потім і самого Гарольда та його колег з інституту: доктора Волтера Баярда, лаборанта Вацлава Полячека а також поліцейського Піта, який вже було збирався пред'явити Ши звинувачення у вбивстві дружини. Гірше того — при переміщенні, Бельфеба втратила пам'ять і стала вважати себе Бельфегорой — також одним з персонажів «Несамовитого Роланда», запозиченого, у числі багатьох інших Едмундом Спенсером для своєї «Королеви фей». Після численних пригод Гарольду вдається знайти дружину і повернути їй пам'ять.

Написані набагато пізніше основного циклу короткі оповідання «Стіна змій» і «Чарівник зелених пагорбів» присвячені подорожам Гарольда, його дружини і друзів в світ карело-фінського епосу «Калевала» і туди, куди Гарольд Ши збирався спочатку — ірландський епос про Кухуліне і королеву Мебд.

Після смерті Флетчера Претта в 1956 році, робота над «Дипломованим чародієм» була припинена майже на сорок років. Де Кемп відмовився самостійно продовжити цикл, вважаючи, що Претт надавав історії про Гарольда Ши якийсь невловимий аромат, який він сам, самотужки не міг відтворити. Лише в 90-х роках 20 століття, де Кемп у співпраці з Крістофером Сташефом та групою молодих письменників-фантастів зважився на продовження роботи. Втім, різниця між оригінальним і новим циклом була досить помітна. Написані де Кемпом, у цілому цікаві повісті, відображали його цинічне уявлення про світи, які відвідували персонажі, а «магічна» сторона оповідання, різноманітні казуси, в які потрапляли герої при використанні чарівництва (настільки яскраво описані в оригінальному циклі) були відсунуті на задній план. У той же час молоді автори, що брали участь у проекті, явно орієнтувалися на ранні роботи де Кампа і Претта: у написаних ними повістях герої, як і раніше досліджують саме магічну складову відвідуваних ними світів.

У новому циклі Гарольд Ши й інші персонажі продовжують подорожувати в паралельних світах, описаних у різних легендарних епосах і знаменитих літературних творах, таких як «Подорож на Захід», «Чарівник країни Оз», «Дон Кіхот», серія романів Едгара Берроуза про Барсуме і навіть «Слово о полку Ігоревім». З'являються нові герої — такі як Воглинда, дочка Гарольда і Бельфебы. У 2005 році було опубліковано оповідання «Повернення в Ксанаду» Лоуренса Вотт-Еванса, в якому герої знову відвідують світ «Кубла-Хана», побіжно описаний у повісті «Залізний замок».

• «Ревуча труба» (The Roaring Trumpet) 1940 р. Автори: Лайон Спрег де Кемп, Флетчер Претт
• «Математика чарівництва» (The Mathematics of Magic) 1940 р. Автори: Лайон Спрег де Кемп, Флетчер Претт
• «Залізний замок» (The Castle of Iron) 1941 р. Автори: Лайон Спрег де Кемп, Флетчер Претт
• «Стіна змій» (The Wall of Serpents) 1953 р. Автори: Лайон Спрег де Кемп, Флетчер Претт
• «Чарівник зелених пагорбів» (The Green Magician) 1954 р. Автори: Лайон Спрег де Кемп, Флетчер Претт
• Збірник-антологія «Відроджений чарівник» (The Enchanter Reborn) 1992 р.
• «Професор Гарольд і піклувальники» (Professor Harold and the Trustees) 1992 р. Автор: Крістофер Сташеф
• «Сер Гарольд і король гномів» (Sir Harold and the Gnome King) 1990 р. Автор: Лайон Спрег де Кемп
• «Сер Гарольд і король мавп» (Sir Harold and the Monkey King) 1992 р. Автор: Крістофер Сташеф
• «Лицар і його вороги» (Knight And The Enemy) 1992 р. Автор: Холлі Лайл
• «Зброя і чарівник» (Arms and the Enchanter) 1992 р. Автор: Джон Робертс Маддокс
• Збірник-антологія «Мандрівний чарівник» (The Exotic Enchanter) 1995 р.
• «Чарівник Київ» (Enchanter Kiev) 1995 р. Автори: Роланд Грін, Фріда Мюррей
• «Сер Гарольд і раджа» (Sir Harold and the Hindu King) 1995 р. Автор: Крістофер Сташеф
• «Сер Гарольд з Зоданга» (Sir of Harold Zodanga) 1995 р. Автор: Лайон Спрег де Кемп"Гарольд Шекспір" (Harold Sheakspeare) 1995 р. Автор: Вом
• «Повернення в Ксанаду» (Return to Xanadu) 2005 р. Автор: Лоуренс Уотт-Еванс

• https://fantlab.ru/work13671
• http://royallib.com/book/de_kamp/gelezniy_zamok_diplomirovanniy_charodey_ili_priklyucheniya_
• http://royallib.com/book/de_kamp/revushchaya_truba_diplomirovanniy_charodey_ili_priklyucheniya_garolda_shi_kniga_1.html