Дисфемізм

Дисфемізм — це троп, протилежний до евфемізму. Він полягає у вживанні більш грубого, вульгарного слова чи вислову замість емоційно і стилістично нейтрального, напр. пика замість обличчя.

У художній літературі та публіцистиці дисфемізм допомагає висловити негативне, критичне, зневажливе ставлення до певного факту, явища чи особи. Вживання дисфемізмів у мовленні має за мету зробити вислів більш грубим і неприємним для реципієнта, підсилити чи висміяти його негативні сторони.

Як дисфемізм можуть використовуватися різноманітні засоби негативної оцінки поведінки чи особистості — від експресивних слів, що перебувають у межах літературного слововживання, до грубої просторічної лексики.

Умовою існування дисфемізмів є безліч соціокультурних та психолінгвістичних чинників, до яких, зокрема, належить дотримання своєрідної «моди» у мовленні, напр. із появою нових реалій чи неологізмів. Внутрішньомовною причиною існування дисфемізмів можна назвати надання переваги експресивно-виразним одиницям замість нейтральних, які можуть повніше і точніше висловити ставлення мовця до сказаного.

Як і евфемізми, дисфемізми внаслідок широкого вжитку швидко зношуються, оскільки з часом втрачають своє негативне значення і починають сприйматися як прийнятний нейтральний вислів.