Дихання Куссмауля

Ди́хання Куссма́уля — патологічний тип гіпервентиляційного дихання, що характеризується ритмічними дихальними циклами збільшеної глибини. Амплітуда такого дихання приблизно вдвічі перевищує амплітуду звичайного дихання і супроводжується характерним шумом.
Є клінічним симптомом.
Спостерігається при тяжкому ацидозі — печінкова кома, уремічна кома, діабетична кома, отруєнні метиловим спиртом тощо.

Походження назви

Даний тип патологічного дихання носить ім'я німецького лікаря Адольфа Куссмауля[1] (1822-1903), який вперше описав його в публікації, датованій 1874 роком, де описувались його дослідження цукрового діабету людини. Куссмауль визначив цей тип дихання як ознаку коми і неминучої смерті осіб з цукровим діабетом.

Див. також

Примітки

Kussmaul A. Zur Lehre vom Diabetes mellitus. Über eine eigenthümliche Todesart bei Diabetischen, über Acetonämie, Glycerin-Behandlung des Diabetes und Einspritzungen von Diastase in's Blut bei dieser Krankheit// Deutsches Archiv für klinische Medicin, Leipzig. — 1874, 14. — P. 1-46. // English translation in Ralph Hermon Major (1884–1970), Classic Descriptions of Disease. Springfield, C. C. Thomas, 1932. 2nd edition, 1939, 3rd edition, 1945.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[A._Kussmaul-1] Kussmaul A. Zur Lehre vom Diabetes mellitus. Über eine eigenthümliche Todesart bei Diabetischen, über Acetonämie, Glycerin-Behandlung des Diabetes und Einspritzungen von Diastase in's Blut bei dieser Krankheit// Deutsches Archiv für klinische Medicin, Leipzig. — 1874, 14. — P. 1-46. // English translation in Ralph Hermon Major (1884–1970), Classic Descriptions of Disease. Springfield, C. C. Thomas, 1932. 2nd edition, 1939, 3rd edition, 1945.