Дніпродвінська культура

Дніпродвінська культура — археологічна культура ранньої залізної доби в верхів'ях р. Дніпра, на схід від нього до р. Угра і в частині басейну Західної Двіни[1].

Датована 800 (600) р. до РХ — 300 р. після Р. Х.[2]. Територія поширення: смоленське Подніпров'я, білоруське Подвіння й край Себежських озер.

  • Характерні великі городища з декількома валами. Наземні житла стовпової конструкції (ранні — довгі багатокамерні, більше пізні — невеликі прямокутні з відкритими вогнищами).
  • Спочатку знаряддя праці й зброя робили з кістки й бронзи, пізніше — і із заліза.
  • Характерні прикраси — бронзові посохоподібні шпильки й сережки у вигляді порожнього конуса з гачком.
  • Кераміка — гладкостінна, слабко профільована.

Населення займалося лісовим скотарством і частково землеробством (на ранніх етапах значна роль полювання).

Населення підтримувало торгові зв'язки із сусідніми східними балтськими й угрофінькими племенами.

Примітки
  1. Днепро-двинская Культура (рос.)
  2. ДНЕПРО-ДВИНСКАЯ КУЛЬТУРА, сайт "Академик" (рос.)

Джерела
  • Шадыро В. И., Ранний железный век Северной Белоруссии. Минск, 1985. (рос.)
  • Шмидт Е. А., Племена верховьев Днепра до образования Древнерусского государства. Днепро-двинские племена (VIII век до нашей эры — III век нашей эры). М., 1992. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.