Добровільні заходи обмеження викидів
Доброві́льні за́ходи зі скоро́чення (обмеження) ви́кидів (англ. Voluntary Emission Reduction) — заходи зі зменшення викидів парникових газів, які здійснюються суб'єктами екологічного ринку при відсутності обов'язковості лімітування викидів і урядових зобов'язань. Добровільні заходи стосуються будь-якої угоди між приватними сторонами стосовно досягнення екологічних цілей поза рамками того, що підпадає під регулювання[1]. Один VER еквівалентний 1 т викидів CO2е.
Фактично добровільні заходи регулюються не Кіотським протоколом до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, яким було визначено кількісні цілі із обов'язкового скорочення викидів парникових газів для країн, а за посередництва спеціального Ринку добровільних скорочень (або добровільного вуглецевого ринку), учасниками якого можуть бути як компанії, так і країни[2].
Див. також
Примітки
- Торгівля квотами на викиди на практиці: посібник із розбудови та впровадження системи торгівлі // Міжнародний банк реконструкції та розвитку / Світовий банк. — Вашингтон, 2016. — С. 26
- Теоретичні основи формування внутрішнього вуглецевого ринку в Україні / О. А. Хумаров // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. — 2015. — Вип. 1. — С. 87
Джерела
- Юлкин М. А., Дьячков В. А., Самородов А. В., Кокорин А. О., Добровольные системы и стандарты снижения выбросов парниковых газов. — М., Всемирный фонд дикой природы (WWF), 2013, — 100 с.
- Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року
- Регулювання екологічної безпеки транскордонного регіону в умовах євроінтеграції України (наукова доповідь) / В. С. Кравців, П. В. Жук, І. А. Колодійчук та ін. — Львів, 2015. — 121 с.
- «Питання щодо участі України у вуглецевому ринку». Аналітична записка